Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Кривенька качечка

Кривенька качечка

   Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі:

— Ходім, бабо, в ліс по гриби!

   От пішли, бере баба гриби, коли дивиться — у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить.

От вона дідові:

— Дивись, діду, яка гарна качечка!

А дід каже:

— Візьмемо її додому, нехай у нас живе.

   Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір’ячком і посадили туди качечку, а самі знов пішли по гриби.

   Вертаються, аж у них прибрано, хліба напечено, борщик зварений. От вони до сусідів:

— Хто це? Хто це?

Ніхто нічого не знає.

   Другого дня знов пішли дід і баба по гриби. Приходять додому — аж у них і варенички зварені, і починочок стоїть на віконці. Вони знов до сусідів:

— Чи не бачили кого?

— Бачили якусь дівчину, від криниці водицю несла. Така, — кажуть, — гарна, тільки трошки кривенька.

   От дід і баба думали – думали: «Хто б це був?» — ніяк не вгадають. А далі баба дідові й каже:

— Знаєш що, діду? Зробімо так: скажемо, що йдемо по гриби, а самі заховаємося та й будемо виглядати, хто до нас понесе воду.

Так і зробили.

   Стоять вони за коморою, коли дивляться, аж із хати виходить дівчина з коромислом: така гарна, така гарна! Тільки що кривенька трошки. Пішла вона до криниці, а дід і баба тоді в хату, дивляться — аж у гніздечку нема качечки, тільки повно пір’ячка. Вони тоді взяли гніздечко та й укинули в піч, воно там і згоріло.

   Коли ж іде дівчина з водою. Ввійшла в хату, побачила діда й бабу та зараз до гніздечка — аж гніздечка нема. Вона тоді як заплаче! Дід і баба до неї, кажуть:

— Не плач, галочко! Ти будеш у нас за дочку; ми будемо тебе любити і жалувати, як рідну дитину!

А дівчина каже:

— Я довіку жила б у вас, якби ви не спалили мого гніздечка та не підглядали за мною; а тепер, — каже — не хочу! Зробіть мені, діду, кужілочку й веретенце, я піду від вас.

Дід і баба плачуть, просять її зостатися; вона не схотіла.

   От дід тоді зробив їй кужілочку й веретенце; вона взяла, сіла надворі й пряде. Коли ж летить каченят табуночок, побачили її й співають :

Онде наша діва,

Онде наша. Іва,

На метеному дворці,

На тесаному стовпці,,

Кужілочка шумить,:

Веретенце дзвенить.,

Скиньмо по пір’їнці,

Нехай летить з нами!

А дівчина їм відказує:

Не полечу з вами::

Як була, я в лужку,

Виломила ніжку,

А ви полинули,

Мене покинули!..

От вони й полетіли далі.

Коли летить другий табуночок. І ці теж:

Онде наша діва.

Онде наша Іва,

На метеному дворці,

На тесаному стовпці,

Кужілочка шумить,

Веретенце дзвенить.

Скиньмо по пір’їнці,

Нехай летить з нами!

А дівчина їм відказує:

Не полечу з вами:

Як була я в лужку,

Виломила ніжку,

А ви полинули,

Мене покинули!

   Коли ж летить третій табуночок каченят, побачили дівчину і зараз:

Онде наша діва,

Онде наша Іва,

На метеному дворці,

На тесаному стовпці,

Кужілочка шумить,

Веретенце дзвенить.

Скиньмо по пір’їнці,

Нехай летить з нами!

   Скинули їй по пір’їнці, дівчина увертілася в пір’ячко, зробилася качечкою і полетіла з табуночком.

А дід і баба знов зостались самі собі.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар