Мавпа і її діти

Яка школярська наука?

   Одного разу, мала мавпа п'ятеро молодих мавпенят, збирала їм по лісі їду і носила. Раз під осінь не стало вже ніяких овочів у лісі. Діти і питають:

— Що ми відтепер будем їсти?

Мати каже:

— Тепер нема вже нічого, лише горіхи; то найсолодший на теперішній час овоч.

   Зібралися вони всі п'ятеро одного ранку, вилізли з дупла і пішли до лісу шукати горіхів, бо мати говорила їм, що вже нема тепер другого овочу. Знайшли горіхи, але в шкарлупі. Почали гризти, проте було дуже гірко і кажуть:

— Та наша мати мабуть божевільна, коли говорить, що нема солодшого понад горіха!? А вони такі гіркі!

Прийшли ввечері до дупла і кажуть матері:

— Ми знайшли горіхи, але їх не можна їсти, бо дуже гіркі.

Мати відповіла їм:

— То ви мабуть не горіхи їли, бо горіхи солодкі. Поведете мене зранку туди, де ви їх знайшли.

   Відвели вони зранку матір під горіх. Мати взяла горіх, розкусила, вийняла ядро і дала їм та й питає, чи гірке.

— Ні, це солодке, а те, що перше розкусували, було гірке – кажуть мавпенята.

   Та й почали говорити, що їх мати розумна, бо дала їм їсти ядро горіха, а не шкарлупу.

   Так і школярська наука: така спочатку гірка, як на горісі шкарлупа, але як вивчаться і здобудуть собі хліб, тоді з’їдають ядро горіха.

повернутися до: Українські народні казки⇒

One Response to “Мавпа і її діти”