Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Ненаситний піп

Ненаситний піп

   Був собі заможний дядько. Прийшла смерть, і він помер. Його жінка пішла до попа та й каже йому:

— Я вам, батюшко, заплачу, що схочете, тільки до ладу поховайте мого чоловіка.

Піп радий. Убирається та й іде на похорон.

   Правив – правив — скільки влізло. Прийшлося до плати, — відчиняє господиня йому скриню з мідними грошима.

— Беріть, батюшко, скільки вам треба.

   Набрав піп повні кишені. Тоді вона відчиняє ще й другу скриню із срібними грошима.

   Чухається піп, що йому робить. Бере вже він і ті гроші срібні; і в пазуху напхав.

А тоді вона відчиняє йому і третю скриню із золо­тими грошима.

   Дивиться піп — що робить? Набрав уже і в дві жмені; де яка була латка — він і туди напхав.

   Попрощався з господинею, подякував та й іде. Ви­йшовши з хати, помітив: під хлівом висить хомут з наритниками, та й каже:

— Параско, дай мені і цього хомутця!

А вона каже:

— Візьміть, батюшко.

А піп каже:

— Надінь мені його сюди, на шию.

   Наділа вона йому на шию хомута, іде він. Тоді по­мітив, що на полиці під хлівцем лежить брус, та й каже:

— Параско, дай мені оцього бруска, дай мені сюди його, в зуби!

   Так навантажився піп більше, ніж треба. Іде він по­маленьку, але наритники якось ізсунулись і попали попові під ноги. Піп заплутався у наритники та й упав, а брус посунувся йому далі в горло — піп і помер.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар