Орел та орлята

   Далеко, далеко, між морями, на одному ост­рові жили орел та орлиця. Зробили собі гніздо, і ор­лиця висиділа трьох орлят.

   На тому острові часто на них нападали різні звірі й могли малят з'їсти. Старі орли вирішили пе­реселитися на інше місце. Орел полетів і довго не повертався. Потім з'явився і каже:

— Знайшов я місце, куди перенесемо наших малят.

— Нехай буде так, — погоджується орлиця. — Я буду стерегти гніздо, а ти бери малих та неси.

   Взяв старий одне орля. Летять, летять, летять. Се­ред моря каже орлятку :

— Сину, бачиш, як з тобою му­чуся. Як постарію, чи будеш ти мене годувати?

— Буду, звичайно!

— Неправду кажеш, не будеш!

І пустив маля в море.

   Повернувся за другим… Летять, летять, летять. Коли були серед моря, запитав отець другого:

— Сину, чи на старості будеш мене берегти?

— Буду, звичайно!

— Неправду кажеш.

І кинув і це орля в море.

   Вернувся за третім. Несе, несе, несе. Коли були се­ред моря, спитав його:

— Синку, правду говори: чи на старості будеш мене берегти і годувати ?

— Батьку, як ви бу­дете старі, у мене уже будуть свої діти, і я буду їх доглядати.

Заплакав старий орел:

— Ти, синку, сказав правду. Так на світі буває…

   І переніс старий орел останнє орля на острів. Звили собі гніздо і щасливо зажили…

повернутися до: Українські народні казки⇒