Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Панщина

Панщина

   Коли була панщина, народ робив у панів, і пани дуже знущалися з народу. А один царський син хотів знати, як народ живе, як робить, що з ним діється, бо бачив, що народ дуже смутний.

Прийшов до пана й каже:

— Пане, беріть мене за робітника.

   Пан його прийняв і призначив за десятника, аби пово­див народом.

   Подивився царський син на годинника — дванадцять годин. І сказав:

— Люди, можете обідати, хто що має.

А люди боялися.

— Як пан побачить, що без його дозволу ми сіли обідати, буде нас бити!

— Не бійтеся, сідайте лиш, я вам сьогодні наказую.

   А в три години прийшов пан і дає наказ іти обідати. Люди кажуть:

— Ми вже їли…

   Пан ступив до десятника, схопив довгий батіг і почав бити і десятника, і людей.

— Більш аби такого не було! Доки я не прийду і не дам наказ ставати на обід, маєте працювати!

   На другий день десятник знову пішов робити і знову у дванадцять годин сказав людям обідати. Деякі не їли, боялися пана. А десятник каже:

— Не бійтеся, люди, сідайте і їжте.

   Прийшов пан і знов побив десятника й людей. Тоді царський син прийшов до пана й каже:

— Ну, виписуйте мене геть з роботи. Я у вас не хочу робити, бо ви з народу знущаєтеся.

   Зібрався і пішов. На торзі купив собі три коні: одного сліпого, другого худого, а третього тучного. Зв'язав ко­ней у трійку і прискакав додому, до царя. На дворі роз­в'язав їх. Худий кінь нараз пішов попід плоти шукати траву, бо був голодний. Сліпий стоїть посеред двору, бо нічого не бачить. А тучний грається, бо ситий.

А сам зайшов до хижі до свого батька. Цар питає сина:

— Ну, синку, чи ти бачив, що діє наш народ?

— Бачив. Увесь народ я пригнав у двір, аби й ви по­бачили, як живе.

Цар вийшов, дивиться — на дворі три коні.

— Та що це за народ?

— Ну, розтолкуй сам, бо ти цар. Ти мусиш знати, що це за народ.

— Ну, скажімо, худий кінь — робітний народ.

— Правда, — підтвердив син. — А тучний? Думає, думає цар.

— Видно, це буде панство, бо добре підскакує…

— А сліпий?

   І толкував і не міг розтолкувати цар. Батьку, це ти. Ти народ лишив на панщину. А пан­щина народом дуже вробляє. І це недобре. Ти землю відбери від панщини, поділи між народом і будеш бачити, що стане ліпше жити.

І панщина розбилася. І казка скінчена.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар