Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Рукавичка

Рукавичка

   Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.

От біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

— Тут я буду жити!

Коли це жабка скаче та й питає:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка – шкряботушка. А ти хто?

— Жабка – скрекотушка. Пусти й мене!

— Заходи!

   От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рука­вички та й питає:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка – шкряботушка, жабка – скрекотушка. А ти хто?

— А я зайчик – побігайчик. Пустіть і мене!

— Заходь!

От уже їх троє. Коли це біжить лисичка та до рука­вички:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка – шкряботушка, жабка – скрекотушка та зайчик – побігайчик. А ти хто?

— А я лисичка – сестричка. Пустіть і мене!

— Та заходь!

   Ото вже їх четверо сидить. Аж іде вовчик та й собі до рукавички, питається:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка – шкряботушка, жабка – скрекотушка, зай­чик – побігайчик та лисичка – сестричка. А ти хто?

— Я вовчик – братик. Пустіть і мене!

— Та вже заходь!

Вліз і той, — уже їх п'ятеро. Де не взявся, — біжить кабан:

— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка – шкряботушка, жабка – скрекотушка, зай­чик – побігайчик, лисичка – сестричка та вовчик – братик. А ти хто?

— Хро-хро-хро! А я кабан – іклан. Пустіть і мене!

— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут влізеш?

— Та вже влізу, — пустіть!

— Та що вже з тобою робити, — заходь!

 Вліз і той кабан. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:

— А хто, хто в цій рукавичці?

— Мишка – шкряботушка, жабка – скрекотушка, зай­чик – побігайчик, лисичка – сестричка, вовчик – братик та кабан – іклан. А ти хто?

— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь – набрід. Пустіть і мене!

— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?

— Та якось будемо.

— Та вже заходь, тільки скраєчку!

   Вліз і ведмідь — семеро стало. Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.

   Коли це дід озернувся, — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла, бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»

   Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички, — так усі й порозбігалися лісом.

Прийшов дід та й забрав рукавичку.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар