Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Щастя і біда

Щастя і біда

   Були два брати: один бідний, а другий багач. Посіяли вони пшеницю на одній ниві. То у бідного гарна пшениця вродилася, а у багача погана. Але від бідного все хтось вночі брав пшеницю і до багача переношував. Бідний гадав собі, що то брат краде пшеницю, та й пішов вночі вартувати. Дивиться, а там якийсь птах пшеницю тягає. Тоді він узяв защурився та й піймав того птаха. Хотів його задушити. Але птах каже: 
— Не души мене, бо тебе біда задушить! 
— Хто ж ти є? 
— Я твого брата щастя! 
— А моє щастя де? 
— Ти не маєш щастя, бо у тебе є біда під припічком. Але забирайся геть у світ, то тобі ліпше буде! 
   Зібралися вони з жінкою й дітьми та й ідуть геть. А біда вхопилася з-під припічка і почала верещати: 
— Ой, та ти їдеш, а мене залишаєш? 
   І вчепилася біда воза, верещить, не хоче залишатися. Мусили вони вже поїхати з бідою, але гризуться, гадають собі: «Та де ми з бідою поїдемо? З бідою нас ніхто і не прийме!» Зупинилися в лісі відпочивати. Злізли з воза та й хочуть вогонь розвести. Пішов чоловік за дровами й каже до біди: 
— Ходи, поможеш мені дров нарубати!

Взяв дуба грубого, розколов та й каже біді: 
— Пхай тут руку, хай розколю дуба! 
    Біда запхала обидві руки, а він пустив, та й дуб біді руки защемив. Біда скаче, верещить всілякими голосами, але не може рушитися. А вони тоді фіру борзо запрягли та й поїхали далі. Біду залишили. 
    Приїхали до одного села, найнялися у пана на службу: чоловік був за економа, жінка за кухарку, а діти пасли вівці. Та й сказав їм пан:

— Як будете мені вірно служити, то вам добре буде, а як ні, то відправлю вас геть! 
    Але якось хлопець пасе вівці й забив бичем одну вівцю. Сказав татові, а тато йому: 
— Тихо, нічого не кажи, бо пан буде дуже гніватися. Я вівцю закопаю, а панові скажемо, що вовк з'їв! 
    Та й пішов з хлопцем копати яму на вівцю. Копає, аж дивиться — пивниця. Узяв відкрив, а там самі бочки, всі з грішми. Побіг він до пана та й каже: 
— Хотів я вівцю закопати і найшов пивницю з грішми! 

    Пан дуже утішився, поїхав до пивниці, набрав вісім возів грошей і каже до того чоловіка: 
— Я тобі дам увесь маєток, а собі заберу гроші, буду з ними на пенсії жити. 
    Та й віддав йому пан геть усе своє добро, а сам з тими грішми поїхав. 
    Тоді він вже став великим багачем, паном, й пише до свого брата: «Спродай усе своє господарство та й приходь до мене, будемо разом панувати». Так той і зробив: спродав усе і їде. Їде тою самою дорогою, де біда була защемлена у дубі. Каже до нього біда: 
— Відпусти мене звідси, то я твого брата знов на біду зведу, а ти будеш паном! 
    Він вийняв їй руки з дуба, пустив, а біда схопила його за шию і каже: 
— Вже тебе не пущу, доки жити будеш!

   Приїхав він з тою бідою до брата, а брат як побачив біду, дуже розгнівався та й прогнав його геть. Він повернувся додому, але вже бідував, поки не вмер.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар