Собака, кішка і змія

   Найнявся один хлопець у господаря за три гроші на рік. Вислужив той рік, взяв заслужені три гроші та й пішов.

Іде а там несе чоловік пса:

— Куди пане несете собаку?

— Несу в ліс забити, бо вже, — каже, — коло хати не годиться.

Хлопець каже:

— Не вбивайте, я вам дам один гріш за нього, дайте мені!

Чоловік втішився, взяв гріш і дав йому того пса.

Іде він з тим псом, а там знов несе чоловік кота.

— Де несете кота?

— Несу до води топити.

— Нате вам гріш, дайте мені кота!

   Та й дав гріш, взяв собі кота і пішов. Та й іде, а там хлопці гадюку б'ють. Він каже:

— Ой, не бийте її, нате вам гріш та й пустіть її!

   Та й дав їм гріш, а гадина тоді за ним лізе та й каже до нього на дорозі:

— Візьми мене на шию, я тобі буду показувати дорогу до мого тата!

Тоді він її взяв на шию та й іде. Але вона йому потому каже:

— Мій тато тобі буде давати гроші, маєтки різні, але ти щоб нічого не брав, лише жадай той камінець, що мій тато під язиком має!

Прийшов вій вже там до її батька, а той йому каже:

— Я знаю, що ти за неї віддав лишень один гріш, але я тобі за твоє добре серце віддам і скільки хочеш грошей!

А хлопець грошей не хоче, та й каже:

— Дайте мені лише той камінець з-під язика!

Та й той йому дав камінець, та й каже:

— Якщо схочеш щось мати, то тим камінцем по­крутиш під язиком, то зараз тобі станеться!

Та й тоді хлопець собі пішов.

   Іде, а там коло одного цісаря було дуже велике болото, а коло того болота стоїть багато панства. Тоді він питається:

— Чого ви тут так стоїте?

   Кажуть йому, що казав цісар, що хто то болото пере­йде, той буде з його донькою женитися. Він тоді взяв собі дві дошки, одну поклав наперед себе на болото, а другу ніс. Як вже ту одну дошку перейшов, то поклав наперед себе другу, а ту ззаду брав і ніс. І так на тих двох дошках перейшов ціле болото аж до цісаря. А цісар його питається:

— Та як ти то перейшов?

Він каже:

— Я все йшов одною дорогою, а другу ніс у руках, та й так я перейшов.

Але цісар каже:

— Хоть ти такий мудрий, то ще не будеш мою доньку брати заміж, аж як вимуруєш за одну ніч на три штоки двір і в тім дворі дванадцять пивниць, і в кожній пивниці аби був столик.

Він каже:

— Добре!

   Та й зараз тим камінцем під язиком покрутив, то при­летіли до ньому три чорти і питаються: Чого хочеш?

— Хочу, — каже, — аби мені зараз став двір і в тім дво­рі дванадцять пивниць, і в кожній аби був столик!

   Стали чорти мурувати та й вимурували до ранку двір так, як він казав. Цісар рано виходить, дивиться — є двір. Та й вже його тоді оженив з своєю донькою.

   Але вона хотіла довідатися, як він те все зробив. Та й питається його. А він їй звірився й каже:

— Я маю такий камінець під язиком, що як покручу, все мені станеться, що хочу!

   Ліг він спати. Тоді вона вийняла йому той камінець та й собі положила під язик. Та й покрутила — прилетіли до неї три чорти, питаються її:

— Чого хочеш?

Вона каже:

— Щоб мій перший парубок якого я люблю оженився зі мною і щоб цей двір з нами опинився далеко за морем, і ми там будем господарювати, а цей чоловік щоб тут залишився!

   Та й зараз стали вітри та й перенесли двір за море, лишень його лишили в ліжку з котом і з песиком у чистім полі­.

   Він рано встав, не знає, що з ним сталося, де його двір та й де жінка ділася? Аж подивився під язик, а камінця нема. То вже здогадався собі, що його жінка зрадила. Та й тоді пішов, наймився там десь на службу. Але кіт і пес геть від нього пішли, пішли шукати того камінця. Та й прийшли аж над море. Тоді взяв пес кота на себе та й переплинули. Та й так прийшли аж до тої жінки. Тоді впіймав кіт щурів і щоб їх він непоїв, вони повинні були принести той камінець.

   Тоді такий старий кривий щур, коли заснула та жінка, вийняв камінець ухопив та й утік. Дав котові, а кіт взяв ка­мінець у рот та й пішли з собакою. Прийшли до моря, взяв пес кота на себе та й везе. Але на морі кота питається:

— Та чи є камінець?

А кіт каже:

— Є!

   Але як тільки відкрив рота то камінець випав у воду. Та й вийшли на берег. Тоді кіт каже, що камінець йому з рота випав у воду. Та й пішов, та й зачав рибу ловити. А риби його питаю­ться:

— За що ти нас так ловиш?

— Найдіть мені той камінець, то не буду!

   Риби попливли шукати та й одна червона риба, без­хвоста, найшла камінець і принесла котові. Він взяв та й поніс аж до свого пана.

   Тоді той собі камінець знов під язик положив та й по­крутив, та й прилетіли до ньому ті три чорти. Він їм каже:

— Зараз щоб мені тут став мій двір і жінка!

   Та й стали вітри, принесли двір на те саме місце та й ту його жінку. Але він тоді жінку нагнав геть, а сам уже лишився в дворі.

повернутися до: Українські народні казки⇒