Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Стрижено! Стрижено!

Стрижено! Стрижено!

   Їхав чоловік з жінкою полем. Було це літом, саме в ту пору, як на полі так хороше, так весело та любо, що й до дому не хочеться. Їхали вони доріжкою поміж пашнею. Кобила топає собі помаленьку, а лоша попереду — скубне трохи травиці, зробить вибрика та й далі. Дивиться чоловік, хтось на ниві ячмінь покосив.

— Дивись, — каже, — жінко, вже й ячмінь покошено.

А жінка каже:

— Стрижено.

   Були вони в кума в гостях, так ще там жінка чогось розсердилась. Чоловік подививсь на неї та й каже:

— Знову?

А вона скривила рот та й відповідає:

— Знову!

— Жінко, — став він знову казати, — мовчи, коли хоч…

— Чого я буду мовчати?

— А чого ж ти перечиш: стрижено, коли воно кошено?

А вона знов:

— Ні, стрижено!

— Ой, та будеш бита… кажуть тобі: кошено.

— Стрижено.

   Чоловік зупинив кобилу. Зліз він з воза та й питає, тримаючи батіг наготові:  

— Чи кошено?

— Стрижено.

— Злазь з воза! — гримнув на неї чоловік.

А вона:

— Не злізу!

— Геть з воза, кажуть тобі!

— Не злізу я з воза… чого я злізу?

— Злазь, тоді побачимо, чи кошено!

А вона знову:

— Стрижено!

— Брешеш, кошено! — закричав чоловік та й почав її бити батогом. Б’є та приговорює:

— Кажуть тобі: кошено! Кажуть тобі: кошено!

Бісова баба аж пищить під батогом та, знай, своє грає:

— Стрижено! Стрижено!

   Кобила, почувши, як чоловік гамселить батогом свою жінку, стала біситися, трохи воза не перекинула; побігла б, так господар в одній руці віжки держить. Бачить чоловік, що з сього дива не буде пива, сів на віз та й поїхав далі.

— Ось постривай, — каже, — приїдемо до господи: буде в мене кошено.

— Стрижено!

— Буде й кошено!

— Стрижено!

— Постривай, постривай! Буде й кошено!

Приїхали додому. Став питати чоловік жінку.

— Чи кошено?

А вона знов:

— Стрижено!

Піймав він її за космаки та й потяг до комори:

— Кажи чи кошено?

— Стрижено!

   Роздяг він її, прив’язав до стовпа та й почав частувати батогом. Бив, бив, а потім питає:

— А що, чи кошено?

А жінка знов своє:

— Стрижено!

— Ось почекай же, — каже їй чоловік, — я тебе, проклятущу бабу, втоплю! – та й потяг її до річки. А річка була недалечко, на городі.

Привів до берега, питає:

— Кажи, що кошено, бо втоплю!

А вона:

— Стрижено!

   Він її шубовсть у воду… Подержав трохи у воді, — витяг, питає:

— А що, чи й тепер стрижено?

— Стрижено!

   Він її знову у воду… От – от пропаде дурна баба… аж бульбашки стала пускати, а ще таки підняла з води руку та й стала виробляти пальцями так, наче кравець ножицями ріже, себто: «Стрижено! Стрижено!»

   Бачить чоловік, що не можна здолати завзятої баби, витяг її з води та й плюнув.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒ 

Додати коментар