Так світ платить
Так світ платить
Була собі змія, заповзла вона під великий камінь, а камінь осів і привалив її так, що вона відти ніяким способом не могла вийти. Ішов стрілець на полювання, сів на той камінь відпочивати і почув, що під каменем щось говорить:
— Хто би мене звідси випустив, то би велику нагороду дістав.
Він мав сокиру, пішов, вирубав палку, підважив той камінь, а під каменем змія велика, він її випустив відти та й гадав собі, що вона справить його на які гроші, та й запитав:
— Що ти мені за нагороду даси, за те що я тебе звідси випустив, що ти тут не померла?
А вона каже:
— Я тобі таку нагороду дам, що маю тебе з'їсти!
А він каже:
— То так світ платить; кому ти не даси загинути, той тобі не дасть на світі жити. Та почекай, — каже, — тут тільки ти та я; та ще є звірі, будемо їх кликати, щоб сказали як бути.
Закликали вовка, розказали, як було; вовк сказав:
— Так світ платить; кому ти не даси загинути, той тобі не дасть на світі жити.
Закликали ведмедя, той теж так сказав. А як закликали лиса, той прийшов, сказав до нього стиха:
— Якщо даш мені курку, я скажу як тобі треба.
А він каже:
— Я би дав і десять, аби мені допоміг!
Як прийшов лис, то сказав:
— Я інакше судити не можу, лиш мусите іти на місце, де її випустив.
Пішли вони на те місце. Сказав лис:
— Лізь там та й лягай, хай я бачу, як ти там лежала.
Вона залізла і лягла; лис чоловіку кивнув:
— Став камінь так, як був!
Той поставив камінь, змію привалив, лисові вклонився і сказав:
— Прийдеш увечері за куркою.
Прийшов додому, розказав жінці, як було.
— Але треба дати лисові курку, що мене від смерті оборонив.
А жінка відмовляє:
— Я би курку не дала!
Лис прийшов та й по подвір'ї шукає, де та курка. Він уже скликав собі в гості лисів на празник до тої курки. Побачив чоловік лиса та й каже до жінки:
— Жінко, треба винести йому курку!
Вона каже:
— Як маєш свою, то винеси, а я свою не дам! Я тобі кажу, аби ти взяв рушницю та щоб того лиса вбив!
Він послухав жінки, взяв рушницю, вистрілив у лиса і лиса вбив! Лис як подихав, та й сказав:
— Добре є прислів’я, що кому ти не даш загинути, той тобі не дасть на світі жити.
Решта лисів як почули, так набігли і того стрільця коло хати роздерли. Через курку, що жінка не хотіла дати, то загинув і лис, і чоловік.