Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Три сини

Три сини

   Був один чоловік та мав три сини. Одного разу взяв старшого сина з собою до лісу. Пішов з ним, знайшов дуба такого рівного і каже тато до сина:

— Сину, а що з нього буде?

— Добрий віз з нього був би, — каже син.

— З тебе буде ґазда, — каже тато. І пішли додому.

   Другого дня бере він другого сина до лісу. Ввійшли двоє в ліс, знайшов дуба кривого і каже до сина:

— Що з нього буде?

— Буде до млина колесо, — каже син.

— Буде з тебе мельник, — каже тато. Приходять додому.

   Третього дня бере наймолодшого сина, іде з ним знов до лісу. Приходять в ліс, пригнув дуба молодого і каже син до тата.

— Тримайте.

Той дуба почав тримати, і не міг витримати. Каже син до тата:

— Було мене малого вчити, а тепер як не можеш зігнути того дуба, так мене вже не зможеш переучити.

Тепер пригнув другого дуба і каже до тата:

— Це буде добрий бук до розбою.

— Не буде з тебе, сину, ґазди, — каже тато до нього.

— Щоб знав, тату, що не буде, — каже він.

Дивляться, а жінка веде барана на ярмарок. Син каже до тата:

— Я цього барана вкраду.

— Та як з рук вкрадеш? — каже тато.

— Будеш бачити як, — каже він.

   Взяв побіг наперед, стягнув чобіт і кинув. Прийшла жінка, подивилася на чобіт і каже сама до себе: «Якби буд другий чобіт, то я взяла б». Бере та й іде далі. А він узяв побіг далі і кинув другий чобіт. Приходить там жінка до того другого чобота і каже: «Не ліпше було взяти той чобіт?» Бере прив'язує барана, іде за тим другим чоботом. А той побіг, взяв чобіт, прибіг взяв барана і другий чобіт і повів барана. Жінка не знайшла чобота, повертається, дивиться: нема барана і того чобота. А той баранові голову відрізав, заніс її в болото, що вода була, застромив на кіл, а сам бере і блеє. Жінка та вчула, приходить і дивиться: баран далеко в болоті. «Не мав де води напитися, але так далеко зайшов».

   Бере, кладе торбу, скидає кожух із себе та й лізе за бараном. А той сидів за корчем. Вона лиш побрела, а він взяв торбу і кожух і пішов собі до батька. Приходить і каже:

— А що? Не украв я барана, кожух і торбу з неї?

   Жінка прийшла до тієї голови, взяла за голову, по­тягла, а голова відпала. Каже тоді:

— Ото заліз, що не видно тебе з болота, лишень голова урвалася тобі.

   Виходить на берег, дивиться, а то нема нічого — ні торби, ні кожуха. Тоді каже:

— Ото мені ярмарок повівся.

   Взялася та й пішла додому. А той взяв, розклав вогонь, бере і пече барана. Тато доносить дрова: вже баран допікається. А той злодій пішов далі в ліс, відрубав гілку та й все гілкою по землі вдарить, і каже:

— Ой-йой, то не я вкрав барана, а мій тато.

   Як то вчув тато його та й утік додому. Той злодій прийшов до вогню, сів, наївся добре, виспався і пішов додому. Але перед тим приходить тато його додо­му, зачав розповідати жінці своїй і каже:

— Ті два сини будуть ґаздами, а той третій злодій буде. Уже вкрав барана в якоїсь жінки, кожух і торбу.

Ті два газдували, а той крав, доки його не злапали.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар