Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Циганський діамант

Циганський діамант

   На Буковині був великий голод. Люди варили лободу, кропиву і хліб пекли з пилинням. 
   Циган на голій толоці лежав порожнім животом до сонця і думав, як би то йому смачно пообідати. Тяжко мучила його та єдина думка, але не задурно: схопився на ноги і побіг до дідича, бо тільки той жив добре того року. 
   Циган покликав чоловіка, що порався у дідичевих сінях, і зашепотів: 
— Мой, ти, слуго, винеси щось на одного зуба… 
— Не можу, цигане, не можу, пан такий скупий, що тримає кожну крихту під ключем. Коли прийдуть гості, він сам видає страви і тоді йому дуже трясуться руки. 
— Але я сьогодні мушу пообідати, бо мені вовчі зорі уже привиджаються, — шипів далі циган. 
— Слаба надія, — відповів слуга. — Сюди приїжджають не такі пани, як ти, а дідич їх тільки табакою частує.

Циган зайшов до пана, а той якраз обідав. 
— Чого прийшов? — оглянувся панисько. 
— Мой, пане, не скажеш, скільки взяв би я за діамант — такий, як то яйце, що перед тобою? — спитав циган, ковтаючи слину. 
— Не знаю… Хай спочатку подивлюся… 
— Та я б зараз же приніс, але такий голодний, що не зможу дійти до шатра. 
   Дідич, сподіваючись, що діамант дістанеться задурно, посадив цигана за стіл, а сам вийшов у другу кімнату, аби не дивитися, як він наминатиме. 
   Циганисько швидко повипивав усе рідке, що було на столі, а все густе й тверде склав у пазуху для своїх дітей. 
   Дідич повернувся і побачив, що на великому столі не залишилося ні крихти. Він аж побілів, та не сказав нічого — думав про циганський діамант. 
— Дякую вам, пане, за обід, — сказав циган. 
— Ти не дякуй, а біжи у табір і принеси те, що обіцяв! — не стримався дідич. 
— А що я вам обіцяв? 
— Та діамант, такий, як яйце… 

— Ага… Але, пане, ви мусите знати, що той діамант мені снився минулої ночі. 
   Дідич заревів, а циган вибіг із кімнати, і тільки дим та нитка за ним.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар