Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Умілий злодій

Умілий злодій

   Були два брати. Старший був багатий, але був злодієм, а молодший був бідний, але був чесний господар. Старший не мав дітей, а молодший мав три хлопці. Каже старший брат до молодшого:

— Дай ти мені свого найстаршого сина в прийми; навіщо — каже, — має мій маєток іти в чужі руки? Йому залишу!

   І взяв собі найстаршого сина і пішов з ним у ліс. Побачив той хлопець в лісі гарні буки.

— Стрийку, — каже, — якби ті буки начетверо розколоти, то були гарні осі до воза!

А той каже тоді до хлопця:

— Ой, тебе мені не треба!

Та й прийшов до брата і каже:

— Брате, дай мені середущого сина, бо той нездатний!

Та й узяв собі середущого хлопця і пішов з ним у ліс.

А хлопець побачив гарні берези та й каже:

— Стрийку, із тих беріз були би гарні упряжі до саней!

Тоді стрий каже:

— Ой, геть собі йди, мені тебе не треба!

Та й пішов по наймолодшого хлопця до брата.

— Дай мені, — каже, — наймолодшого хлопця, бо ті мені обидва не сподобалися!

Та й з тим пішов найперше в ліс.

А хлопець побачив у лісі гарні буки і каже:

— То би добре було тими буками комори підважувати!

Тоді стрий каже:

— Будеш ти мій, бо ти дбаєш про злодійство!

   Та й ідуть вони оба попри гостинець, а там жене якийсь чоловік вівцю. Тоді той хлопець каже:

— Стрийку, я би ту вівцю украв від нього!

— Ба, та як украдеш, хіба його заб'єш?

— Ой ні! Я з нього, стрийку, і портки вкраду!

— То кради!

   Він тоді пішов, обмастив чобіт болотом та й поставив перед тим чоловіком на дорогу. А той іде попри чобіт, але й не дивиться на чобіт, бо був дуже замазаний болотом. Але хлопець знов той чобіт вхопив та й обмив та й полетів наперед нього і поставив вже чистий чобіт на дорогу.

   Мужик побачив, що вже другий чобіт лежить, та й гадає собі: «Ото хтось пару чобіт загубив; не міг же я той чобіт підняти, то би мав добру пару!» Та й тоді оглянувся, чи нікого на дорозі немає, прив'язав вівцю до дерева, чобіт положив коло неї, а сам повернувся назад по той другий чобіт.

   А той хлопець забіг, ухопив вівцю і чобіт та й утік. Мужик там чобота шукає-шукає — аж нема. Повертається, а тут і того чобота нема, і вівці нема. А хлопець взяв, вівцю облупив та й перебіг того чоловіка і запхав ту шкіру в болото так, що вовну було видно — наверх вовною.

Мужик надійшов та й каже:

— Ото тут в багно впакувалася, а я тебе шукаю!

   Та й пустився за вівцею лізти, але жалів портки, аби не обталапати в болоті, то зняв та й положив на камінь, а тоді поліз у болото. Хлопець забіг, портки вхопив та й утік.

Та й тоді каже до стрийка:

— Стрийку, ми тепер будемо ту вівцю пекти!

Взяли вівцю пекти, а він тоді каже:

— Стрийку, я йду за водою, бо мені пити хочеться!

   Але взяв собі мішок, нарвав трави та й взяв дрючок в руки та й в той мішок б'є, а сам кричить:

— Ой, ґвалт! То не я вівцю крав, то мій стрий!

   А стрий то почув, гадав собі, що то жандарми хлопця б'ють, то м'ясо лишив і втік. Той тоді прийшов, вівцю допік, добре сам попоїв та й поніс решту і продав.

   Але вже до стрийка не повертався, лишень собі пішов у світ — на крадіж.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒  

Додати коментар