Ведмідь відганяє мухи з цигана
Ведмідь відганяє мухи з цигана
Один циган піймав молоденького ведмедика, приручив його до себе і вимуштрував його робити всякі примхи.
Ведмідь виріс, звикся з чоловіком і слухався його. Циган ходив з ним по селах, і ведмідь показував різні комедії…
Одного разу циган ішов з ведмедем з одного села в друге. Дорога була довга. Циган заморився, відійшов трохи від дороги, ліг відпочивати, а ведмедеві сказав:
— Ти ж гляди, ведмедику, нікого до мене не підпускай, всіх гони від мене подальше, а хто не послухає, того бий.
— Добре, господарю, нікого не підпущу, спи собі…
Циган заснув, а ведмідь сів над ним і очей з нього не зводив. Не вспів циган добре заснути, як уже причепилась до нього муха. Спочатку муха сіла циганові на ніс. Ведмідь кивнув лапою. Муха з носа злетіла і сіла на щоку. Ведмідь знов махнув лапою. Муха піднялась, покрутилась, покрутилась над циганом і сіла йому на чоло. Ведмідь розсердився і каже:
— Почекай, бісова мухо, я тебе навчу, як дратувати мене.
Розмахнувсь з усієї сили, як торохнув цигана каменюкою по чолі, — циган і не ворохнувся. Ведмідь зажурився, жалко йому стало свого господаря. А муха почала з нього глузувати:
— Ех ти, дурню кудлатий, ти думав мене вбити, а в свого господаря попав! От так прислужив, нічого казати. Застав дурня Богу молиться, а він і чоло проб'є, або, як кажуть: «Услужливий дурень страшніший ворога».
