Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Вірний пес

Вірний пес

   В одного господаря був дуже вірний пес і добре пантрував господарство; всі ночі гавкав, і за то його добре годували. Одного вечора, прийшов собака до своєї буди та й ліг, чує — хтось іде дорогою. Він встав та й біжить до брами. Вибігає за браму, дивиться — а то вовк. Та й він каже: «А ти чого тут до села заблукав?»

Вовк відповідає:

— Я іду до твого господаря, бо його вівці були на пасовиську і запрошували мене до себе в гості.

А пес до вовка каже:

— Мені здається, що вони сьогодні не готувалися, то ти зачекай тут, а я їм скажу, що ти прийдеш, щоб приготувалися краще.

І побіг пес до овець та й каже:

— Знаєте ви про те, що вовк йде до вас у гості?

   Вівці здивовано відповіли, що не знають. А там був один великий, уже старий баран та й каже:

— Приведи його до мене.

Собака побіг і каже до вовка:

— Заходь в гості до овець, вони тебе чекають.

Приходять до хліва, а пес до вовка:

— Давай, залазь через віконце.

   Вовк почав лізти до хліва і вже наполовину як у хліві, а собака як загарчав і злапав за хвіст, а баран розбігся від другої стіни та й бухнув рогами у вовку по голові аж вовк назад вилетів крізь віконце надвір і каже до пса:

— Е, ти, друже, мене притримав.

Пес:

— Та, ні?! Я тебе підсаджував! 

Вовк:

— Давай ти лізь вперед, а я буду за тобою.

   Та й пес перескочив крізь віконце та й став собі коло вікна. А потім почав вовк драпатись по стіні, і коли перехилив голову до хліва, собака злапав його за вухо та й тримає. А баран розбігся і почав бити вовка.

Заледве вирвався вовк та й втік за двір.

Вибігає за ним пес та й каже:

— Чому не заходиш, тебе ж кликали в гості?

Вовк каже:

— Не будь таким мудрим!.. Ти ж тримав мене, а вівці били!.

А пес каже:

— Та де я тебе тримав?! Я затягував тебе до середини.

Вовк образився на пса та й каже:

— Зачекай, ще й я тебе десь впіймаю!

Та й пішов собі у ліс.

   Пройшло не багато часу і виїхав господар в поле орати, та й пес за ним пішов. Собака кинувся шукати мишей та й забіг під ліс.

Дивиться — вовк іде.

А пес каже до нього:

— Приходь тепер вовче до мене в гості, я тебе краще прийму чим вівці.

Вовк:

— Е, ні, це буде так як я до овець ходив, давай ти краще до мене приходь.

Собака:

— Та я мушу піти сказати господареві, що йду до тебе на забаву, а краще, пішли разом зі мною я йому скажу, та й підемо до тебе.

Вовк:

— Та я там не буду мати де сховатися від господаря.

Собака:

— Пішли, там лежить господаря куртка, та й сховаєшся, а я піду йому скажу, що йду до тебе в гості.

Вовк лізе під курточку, а пес каже:

— Всовуй передні лапи в один рукав, а задні — в другий, та й ніхто не побачить, що ти тут.

   А сам побіг до господаря та й каже, що під курткою той самий вовк, що приходив до овець.

   Господар прийшов до дороги з плугом, обернув, запустив плуг до борозни, відчипив орчик від плуга та й каже до пса:

— Як ідеш в гості, то не надовго.

   Взяв орчик до рук, а собака злапав вовка за задні ноги, а чоловік почав бити вовка. Перебив йому ногу аж вовк заледве вирвався, та й утік в ліс.

   Якось однієї неділі була чудова погода, вирішив собака піти в поле поглядіти як там. Прибіг в поле поглянув що все нормально та й підійшов знову до лісу. Бачить вовк шкутильгає та й дивиться на пса.

Собака:

— Чому не підходиш ближче?

Вовк:

— Та як до тебе підходити, коли ти такий що знову мене обманеш і поб’єш.

І пішов вовк в ліс.

   Йде пес аж тут з лісу біжить корова. Пес і питається її:

— Від кого ти так втікаєш?

А корова й каже:

— Набіг якийсь вовк та й хотів мене загризти, та й я заледве втекла.

Собака:

— Ану пішли глянем, який то вовк.

   Прийшли до вовка, та й зове собака його до себе. А вовк боїться підійти.

Пес каже:

— Не бійся мене, я вже не любимець у свого господаря, давай разом корову розірвемо, ти собі м’ясо з’їш а я кісточки.

   Повірив вовк собаці тай кинувся на корову. А пес вовка впіймав за хвіст, корова обернулася і вдарила вовка рогами.

   Втік вовк у ліс весь обдертий та в ранах. А пес з коровою пішли собі додому!

   Жив собі дальше собака в господаря та служив йому вірно, а вовка вже більше ніхто ніколи не бачив.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар