Вовк і бузьок
Вовк і бузьок
Якось обгризав вовк кістки, і одна застрягла у нього в горлі. Вовк дуже мучився і мало не задихнувся, якби йому на допомогу не прийшов бузьок.
— У тебе така довга шия і такий довгий дзьоб, — хриплим голосом сказав, вовк, побачивши бузька. — Лишень ти один зможеш дістати кістку з мого горла і врятувати мене від смерті. А потім я віддячу тобі…
Бузькові стало жалко вовка, засунув він свій довгий дзьоб йому в горло і витягнув застрявшу кістку.
— Яку ж ти тепер винагороду даси мені за те що я тебе врятував? — запитав бузьок.
А вовк відповів.
— Я дозволив тобі влізти в мою пащу — це по-перше. А по-друге — я дозволив тобі вибратися живим звідти. Яка ж може бути ще краща винагорода?
