Як багач ходив до раю

   Жив собі душе побожний багач Миколай і хотів потрапити до раю. Казав у селі:

— Дам торбу грошей тому, хто спровадить мене в рай.

   А про це почули двоє шахраїв. Вони побілили обличчя мукою і прийшли вночі під його вікно. Застукали у шибки. Багач висунув голову. Шахраї проспівали:

Миколаю, Миколаю,

Лагодься до раю.

Вони віддалилися, махаючи руками — так, ніби ле­тіли.

На другу ніч знову прийшли під вікно і завели тієї самої:

Миколою, Миколаю,

Лагодься до раю.

   Багач почав збиратися. Приготував торбу грошей, бо знав, що треба буде дідькам бакшиш дати, аби його не потягли до пекла. Коли все було готове, сів собі коло вікна й чекає.

   А шахраї викопали в саду глибоченьку яму і довкола неї засвітили свічки. Відтак застукали у шибку:

Миколаю, Миколаю,

Вже пора до раю.

   Багач вийшов надвір. Шахраї взяли його попід руки і повели в сад. Там відібрали торбу з грішми і спус­тили багача до ями. Накрили яму дошками, притрусили глиною, і зникли.

Коли розвиднялося, багач почав кричати:

— Гей, жінко, йди сюди і подай мені драбину, бо я вже повернувся з раю.

Жінка сплеснула в долоні.

А багачисько більше не хотів до раю.

повернутися до: Українські народні казки⇒