Як багач покаявся

   Жили два сусіди — бідний і багатий. Бідний ходив го­лодний та й в лахмітті. Одного разу він пішов до міста, побув там якийсь час та й купив корівчину.

Багач нагнувся через пліт — питає:

— Звідки маєш корівку?

— Заробив у місті грошей і купив на ярмарку. За три тижні куплю собі й коника. Тоді стану ґаздою!

   «Ти диви, і жаба пнеться у воли!» — подумав багач. І через три тижні ґазда сказав жінці:

— Ходімо у хащу. Як наш сусід буде вертатися з мі­ста, то вб'ємо його й заберемо гроші…

   Засіли вони в лісі. Чекали цілий день і добре зголодні­ли. Надвечір побачили бідного сусіда, що повертався з міста. Багач вискочив з корчів, ударив його сокирою — вбив. Забрали торбу і втекли у яр. Там одразу обмацали тор­бу, вивернули її, але знайшли лише окраєць хліба і ку­сень солонини. Багач і його жінка зраділи і тому, бо дуже зголодніли.

Їли, скільки їли, коли раптом жінка спохопилася:

— Ой, чоловічку, зараз піст святий — великий гріх солонину їсти!

— Правду кажеш, жінко! Хай Бог простить… — і чоло­вік виплюнув із рота солонину та й перехрестився.

повернутися до: Українські народні казки⇒