Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Як бідняк грошей від Бога випросив

Як бідняк грошей від Бога випросив

   Було де не було, в сімдесят сьомій державі, за скляною горою, за Черленим морем. Так би держалися вороги на силах, як пісок на вилах.

   Жив собі один бідний чоловік. Весь час ходив під хрест молитися. І просив він від Бога рівно сто крон. Та просив так, щоб з грошей не хибив ані гелер.

   Багатий пан проходив повз хрест і чув молитву. Хотів багач перевірити бідняка. Поклав коло хреста рівно вісім десяток, заховався в кукурудзі й дивиться, що той буде чинити. Підняв бідняк гроші, полічив і каже:

— Боже, Боже! Як видно, і в тебе не все гаразд! Бо коли б ти мався краще, ти дав би мені рівно стільки, скільки прошу.

   І на цьому слові бідняк поклав гроші до кишені. Приступив пан до бідного чоловіка й говорить:

— Чоловіче, віддай гроші. Вони — мої.

— Гроші дав мені сам Бог!

— Не Бог, а я! Я хотів тебе перевірити, чи дотримаєш слова. Бо ти молився і просив: «Боже, дай мені рівно сто крон!» А тут хибить рівно дві десятки.

— Коби в Бога було більше грошей, він мені дав би їх! Гроші мої, не говоріть, пане, дурницю!

   Сварилися, сварилися бідняк і багатий пан. Ні до чого договоритися не могли, й закінчилася сварка тим, що пан подав на бідняка до суду.

   Не мав бідний чоловік у чому з’явитися перед лицем судді — був дуже убогий. Прийшов до пана й каже йому:

— Ви на мене подали до суду. Я голий. Коли хочете, щоб з’явився на суд, позичте мені одежу.

   Пан хотів, щоб бідняк став перед ним на суді, одежу йому позичив.

   По дорозі бідний чоловік загорнув до ряднини камінь і заховав його під пахвою.

   Слухали судді скаргу багатого пана й поглядали на відповідача, бо помітили, що той весь час тримає щось під пахвою.

— Скажи, як було? — питають судді чоловіка.

— Було так… Коло хреста я знайшов вісімдесят корон. Бо я кожного дня ходив молитися Богу, щоб кинув грошей. Та пан до мене причепився, ніби гроші його. Пан ще може піти на мене напастю і сказати, що його й ця одежа, що на мені!..

Пан схопився і скрикнув:

— Одежа моя!

— Видите, пане суддя?

   Судді подумали, що в пана не всі вдома. Порадилися й присудили гроші чоловікові. Підтвердили судді й те, що одяг не панів, а відповідача перед судом. Так чоловік виграв суд.

   Коли чоловік збирався іти додому, судді покликали його до себе.

— Ти щось іще до нас маєш? — хитро спитав суддя, сподіваючись, що чоловік тримає для панів винагороду.

Вийняв чоловік цеглину і показує.

— Для чого тобі цеглина?

— Коли б ви присудили гроші панові, я би вам цією цеглиною голови порозбивав.

    Судді цього не сподівалися. Перелякані й сердиті, прогнали чоловіка додому, а панові порадили більше не чіпати його.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар