Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Як було у давнину

Як було у давнину

В давнину ніхто ніяких тварин не мав права убити.

   В одного господаря працював превеликий віл. Коли той дожив до глибокої старості, то став непридатним до господарства. Господар вигнав його.

   На цих основах всі господарі виганяли як коня, барана, гусака, качура, півня.

От зібралися вони всі та й думають. «От би десь переночувати».

Кінь каже:

— Колись я з своїм господарем їздив далеко, і десь тут є хлів, отам і переночуємо.

   Коли вони знайшли той хлів, то побачили, що він без дверей. Півень поліз на дах, гусак в кутку примостився, качур в другому кутку присів, а кінь, віл та баран залишились за сторожів біля входу.

Самі між собою журились, кому лягти напроти дверей.

Кінь каже:

— Я стану.

Віл:

— Я стану.

Баран:

— Я збоку ляжу.

   Іде вовк, а погода така погана — сніг, дощ. Назустріч — лисиця, а вовк до неї.

— Кумо, якого чорта втікаєш?

Лисиця:

— Куме, та хотіла сховатись, а там такі рогалі, що невідомо, скільки живу, то такого чуда не бачила.

— Це велика здобич, ходімо, кумо, скористаємось.

Лисиця:

— Куме, я боюсь.

Згодом пішли. Вовк попереду, лисиця за ним.

   Коли вовк попав межи сторожі, то віл вовка до стіни придавив, кінь сполохався, задніми ногами б'є по боках, баран, розгнівавшись, б'є вовка в лоб, гусак з переляку починає сопіти:

— Пе-пе-пе.

Качур собі:

— Так-так, так-так.

Півень на горищі:

— Ку-ку-рі-ку!

Коли вовк вирвався з цієї кузні, то каже:

— Ковалі добрі на землі, а вгорі ще кращі, бо все кричав: «Подай сюди!».

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар