Як лис украв курку в баби

   Ішла баба на торг та й несла курку на продаж. Але при­дивилися на те вовк з лисом та й радяться, як би від неї ві­дібрати ту курку. Каже вовк:

— Піду я.

— Іди.

   Підбігає вовк ззаду та й лиш хапати курку з-під пахи, а баба обіздрилася та й курку під другу паху, а вовка — каменем. Ну, приходить вовк до лиса та й каже:

— Не гаразд узяти, бо баба дуже уважна.

— Чекай, — каже лис, — я відберу її курку, аби не зна­ти що.

— Добре.

   Ідуть вони за бабою надзирці, а баба усе дивиться на усі боки, вовк їй дав уже страху. Але прийшла вона над потік та й сіла роззувати чоботи, бо хоче брести; поклала курку коло себе та й роззувається. Каже лис до вовка:

— Ти сиди тут, не лякай бабу, а я іду по курку.

   Та й борзо скочив до баби та й хап за чобіт, що уже один взула, та й понад берег, та убрід. А баба лишила курку та й за ним. Але лис на другім березі лишив чобіт, а сам пере­брів воду та й хапнув курку і побіг у корчі. Баба повернулася, а курки вже нема.

повернутися до: Українські народні казки⇒