Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Як лисиця ночувала у людей

Як лисиця ночувала у людей

   Жила собі хитра лисиця. Одного разу пішла вона в село, забралася в курятник і схопила курочку. Там за нею по­чали ганятися люди, і ледве вона втекла. Думає собі, що тепер з'їсть курочку, але знову буде голодна. Треба якось хитрувати. Прийшла до одного ґазди у двір і проситься на ніч:

— Добрий чоловіче, пусти мене переночувати, бо на­дворі холодно.

Чоловік пустив її і говорить:

— Де ти будеш ночувати? У мене немає пустої постелі.

— Я буду спати будь-де, — мовила лисичка, — навіть під лавкою. Але тільки щоб ти дивився за моєю курочкою, яка в мішку, щоб вона не пропала.

— Я не такий, щоб від подорожнього що-небудь крав. Не журися, все буде на місці, — запевнив чоловік.

   Коли ґазда і жінка заснули, лисичка тихенько пішла до мішка і з'їла курочку. Вранці лисичка встала і каже:

— Дай мені, чоловіче, мішок, бо сонце сходить і треба йти геть.

   Чоловік пішов і бере мішок, а мішок, порожній, лиш пір'я там залишилося, і дає лисиці мішок. А лисиця поди­вилася й каже:

— Ти украв від мене курочку. Я ж казала тобі, щоб від мене не пропала. Тепер за курочку дай мені качечку.

   Чоловік не хоче давати, доказує їй, що не брав від неї курочки, а лисичка стала його ганьбити:

— От який ти! Говорив, що ти чесний, що тобі чужого не треба. А ти вкрав мою курочку. Тепер дай мені качечку за курочку.

   Чоловікові нічого було робити, зловив качечку і дав лисиці. Вона поклала качечку в мішок і пішла собі. Про­була в лісі цілий день, а потім вечором пішла до другої хати проситися на ніч, та так ласкаво говорить, так благає чоловіка. Чоловік думає собі, що не буде сердити лисичку, ліпше прийме її спати, переночує та й піде собі. Так чоловік пустив її до хати. Лягають вони спати, а лисичка під лавоч­ку. Дала мішок чоловікові й наказала:

— У мене там качечка, дивись, щоб не пропала.

   Як чоловік і його жінка заснули, лисичка пішла і з'їла качечку. Лягла собі та й спить. Рано будить чоловіка і каже:

— Давай мені мішок, бо треба йти геть.

Чоловік устав, бере мішок, а він порожній. Лисичка го­ворить:

— Я ж тобі казала, щоб моя качечка не пропала. Не­добрий ти чоловік, ти в мене украв качечку, тепер дай мені гусочку за качечку.

Чоловік став спорити:

— Я не брав качечку.

— А хто міг сюди зайти, як двері замкнені? — не від­ступає лисиця. — Я заснула, а ти качечку вкрав, лиш трохи пір’я лишив у мішку.

   Чоловік хотів не хотів, а мусив віддати гусочку за ка­чечку. Узяла вона гусочку, ледве несе і сміється:

— От я уже трьох обманула.

   Пішла лисиця на друге село і теж проситься до одного чоловіка переночувати. Прийняв її чоловік, а вона наказує йому:

— У мене гусочка є, дивись, щоб не пропала.

Чоловік і жінка полягали спати. Через деякий час лисиця встала і з'їла гусочку. Як стало світати, почала будити чоловіка. Але чоловік щось нездоровий був, встала його жінка і дає лисиці мішок, а мішок порожній. Лисиця підняла крик:

— У мене була гусочка в мішку. Я чоловікові казала, щоб гусочка не пропала. А тепер хай дасть мені теля за гусочку.

Ґаздиня була сварлива, скупа, і як розкричиться:

— Вставай, чоловіче, убий лисицю. Я би скоріше чорту душу дала, як лисиці теля, бо лисиця сама з'їла гуску і в мене ще теля хоче.

   Та як схопить жінка качалку і давай лисицю періщити на всі боки. Лисиця і сюдн і туди, намагається якось вихопитися з хижі. Жінка стала кричати на чоловіка:

— Як не вб'єш лисицю, а втече, я з тобою жити не буду, бо мені треба комір з лисиці.

   Чоловік тоді схопився з постелі, взяв лисицю за хвіст та по дверях, по стіні, а жінка качалкою, і добили лисицю.

   Так лисиця ходила, хитруючи та обманюючи людей, поки не попала на ще хитрішу жінку. А та жінка ще й нині носить комір на шиї з тої лисиці. З того часу вже ні одна лисиця не йде проситися ночувати до людей, боїться, що і з неї буде комір на пальто.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒

Додати коментар