Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Як мужик пана дурив

Як мужик пана дурив

Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.

— Чим ти, — питає, — мужик, займаєшся?

— То де діжку, — каже, — наб'ю, де дров нарубаю.

— Наймись до мене.

— Та й найміть.

— Ось набий мені цю бочку, — каже і дає йому уперед гроші.

   Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.

Приїздить пан, побачив ту бочку.

— Що це, — питає, — таке?

— Та це, душенько, мужик надув.

— От я запряжу тройку коней, так я його дожену.

   Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його:

— Ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?

— Бачив.

— А що, я його дожену?

— Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.

— Так бери коні, дожени.

— Давайте сто карбованців та постійте, оцього дуба потримайте.

   От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і духу нема. «Обманув, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».

   Відскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще візьму тройку коней, я його дожену». Наздоганяє того чоловіка вже на другій тройці.

— Чи не бачив ти, — питає, — тут такого-то чоловіка?

— Бачив.

— Що ж, я його дожену?

— Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.

— Так бери та дожени.

— Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.

   А він як ото побачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.

— На тобі сто карбованців, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.

   Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан чекав, чекав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці… «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.

— Чи ти не бачив, — питає, — тут такого-то чоловіка?

— Бачив, — каже.

— Що ж, я його дожену?

— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.

— Дожени, — каже, — я тобі заплачу і у дуплі за тебе посиджу.

   Заліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.

 

повернутися до: Українські народні казки⇒  

Додати коментар