Зайчик
Зайчик
Казка про зайчика. Захворів якось морський цар, і лікар-риба сказала йому, що тільки печінка зайця може врятувати його від смерті.
Послали кита зловити зайця. Кит поплив, але коло берега зловили його рибалки.
Послали сома, але сома теж зловили.
Тоді послали черепаху. Черепаха знайшла царя звірів — лева і каже.
— Ти цар, і у нас є цар. Наш цар вмирає, і лікар сказав йому, що якщо він з'їсть заячої печінки, то жити буде. І цар просив, щоб ти дав зайця.
Лев вислухав і звелів привести до нього зайця.
— Іди, — сказав він, — за цією черепахою: тебе кличе морський цар.
Іде зайчик з черепахою і випитує, чого треба від нього морському цареві. Розказала йому черепаха, в чому справа.
— Але якщо він забере в мене печінку, то я уже жити не буду? — запитав зайчик черепаху.
— Цього я не знаю, — сказала черепаха.
— Ну, так ось що. У мене є один храмий родич. Він давно жаліється, що йому від кривої ноги жити не хочеться. А цареві вашому все ж одно, яку печінку не їсти, аби тільки заяча була. Так ти почекай мене, я тільки ось у цей лісок побіжу і зараз приведу тобі храмого зайця,— сказав зайчик.
— А мені все одно, — сказала черепаха і випустила зайця. Заєць побіг до лісу, і тільки його і бачили.
Чекала, чекала черепаха його і полізла до свого царя.
Узнав цар, в чому справа, і наказав їй знову лізти до царя звірів. Розказала черепаха цареві звірів, як утік від неї зайчик.
— Ну, йди додому, — сказав їй цар. — Від тебе він знову втече. Я пришлю його з кимось другим.
Почув зайчик, що його шукають, і каже.
— Тепер, коли мені все одно вмирати, зроблюсь я розбійником.
Одного разу бачить він — лізе по дорозі черепаха.
— Ти куди лізеш? — питає її зайчик.
— До вашого царя йду. Треба сказати йому, щоб не шукав зайця, так як наш цар уже помер,— відповіла йому черепаха.
Тоді зайчик побіг попереду черепахи і сказав:
— Чув я, великий царю, що ти мене шукаєш. Ось я.
— А де ти був до цього часу? Чому ти втік тоді від черепахи? — запитав цар.
— Я не втік, а відпросився, погодившись вислати за себе храмого. Ось до нього я і бігав,— пояснив зайчик.
— А де ж він? — запитав цар.
— Та не пішов. Каже, що передумав вмирати, — каже зайчик.
— Як не хоче, то йди ти! — приказав цар.
В цей час прилізла черепаха із звісткою, що їх цар уже помер, і зайця уже не потрібно.
— Ну, помер, так помер, — сказав лев і відпустив зайця додому.
Отак хитрість і швидкість допомогла вижити зайчику.
