Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Киця і квачик

КИЦЯ І КВАЧИК

І

Побачила киця квачик, 

На полицю за ним скаче. 

Взяла квачик за чуприну 

І стягнула на долину.

 

Стала всюди ним крутити, 

На всі сторони котити, 

Закотила хтозна-де, 

Вже нема квача ніде.

 

ІІ

Дідусь квачика шукає: 

Тут немає, там немає, 

Став уже дідусь журитись, 

Нічим буде поголитись,

 

Бо і де ж квача шукати 

Чей не сам же втік він з хати.

 

ІІІ

Ой, утік, ой, побіг 

З-під полиці під поріг, 

З-під порога аж під плотик, 

Взяла киця квачик в ротик 

І ну його микати, 

І ну ж його смикати, 

Потім взяла між лапки, 

Затягнула між тріски, 

Закинула під дрова – 

Там упав і пропав.

 

ІV

По дрова дідусь пішов 

І там квачик свій знайшов, 

Обсмиканий, обтертий, 

Із щетини обдертий.

 

– Це твоя, кицю, робота, 

Це твоя, кицю, пустота, 

Ой, дістанеш по хвості 

За ці витівки пусті.

 

V

Дідусь прутика шукає, 

Юрчик дідуся благає: 

— Ой дідусю, дідусю, 

Не бий мою котусю, 

Не бий мою кицю-мицю, 

Більш не піде на полицю.

 

VI

Юрчик кицю прикликає 

І наказує-навчає: 

– Кицю-мицю, добре слухай, 

Що не твоє, то не рухай;

 

Ані дудуся квачів, 

Ані Петруся м'ячів, 

Ані дядькових шнурочків, 

Ані тітчиних клубочків,

 

І не лізь до бабці, 

В бабусині капці, 

І по етажерці, 

Не виправляй герців,

 

Не розкочуй олівців, 

На роздирай папірців, 

Не вистрибуй з кута в кут, 

Бо в роботі буде прут.

 

VІІ

Киця-миця слухає, 

Вусиками рухає, 

В очі Юрка споглядає, 

Мов порадоньки питає: 

— Порадь мені, як гратися, 

Щоб з прутиком не знатися, 

Бо я киця маленька, 

Бавитися раденька.

 

Юрчик розважав цю справу 

І придумав так забаву: 

Всилив гудзик на ниточку 

І забавляв ним  кицечку.

 

Бавилися без пригоди, 

Не зробили ніде шкоди. 

А потім до столу  сіли 

І вечерю смачно з'їли.

 

Киця-миця з Юрчиком 

Їли кашку з молочком.

 

повернутися до : Вірші Марійки Підгірянки⇒

Додати коментар