Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Вірші Марійки Підгірянки

Марійка Підгірянка

(1881-1963рр.)

Сторінки життя і творчість

Справжнє ім'я — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. Народилася Марійка Ленерт 29 березня 1881 року, в с.Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого.

   У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.

   Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 року в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 році.

   В 1904 році познайомилась з Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади, який 1905 року став її чоловіком. У них було четверо дітей: син Остап — викладач французької мови в Львівському університеті імені І.Франка, кандидат філологічних наук; син Роман —перекладач з німецької, працівник газети «Шлях перемоги» у Мюнхені; син Маркіян — український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор «Підручника шофера»; дочка Дарія — вчителька української мови й літератури шкіл Галичини.

   Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки до 1939 року — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.

   Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана 1919 року. Події твору — одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах від голоду та епідемій. Композиційним обрамленням поеми є «Вступ» і своєрідний епілог. Сповідь страдниці становлять 12 пісень, поданих у вигляді голосінь.

   У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з'являлися лише в журналах. Потім у видавництвах Львова та Києва вийшли друком маленькі збірки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».

   У 1962 році вірші авторки увійшли до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.

   За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».

   В 2009 році син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2009).

   Померла Марія Омелянівна 20 травня 1963 р., в смт Рудне біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі — відома галичанка, українська поетеса, яка подарувала нам невмирущу поезію.

   Хто із сьогоднішніх дідусів і бабусь Галичини та Гуцульщини не пам'ятає з дитячих літ чудових, милозвучних віршів Марійки Підгірянки, які наче б із власного серця випливали?.. Повернення Марійки Підгірянки — це великий дарунок не дуже щедрої до нашого народу долі, це цілий сніп просвітнього проміння, здатного осяяти світ добра, заповнити прогалину виховного процесу, що віддавна турбує тих, хто щиро вболіває за відродження нашої духовності.

 

Вірші Марійки Підгірянки

Азбука Бабусина казка
Голосні звуки Дарунок
Зимові радощі І Зимові радощі ІІ
Мати Моя земелько
Пробудись бриндушка Ліс
Смерічка Гостинна хата
Верховина Калина
Весняний дощ Сади навесні
Березень Ганнусина пісня
Літо Пісенька
Легіт Перед бурею
Буря Після бурі
Ой селом-селом Піонерське літо
Червень і золота колісничка Річка
Літній дощ Жнива
Співанка про місяці Нічні гості
Поле восени Луг восени
Ліс восени Молотильник
Під зиму Сипле сніг
Гай взимку Діти і пташата
Пташки взимку І Пташки взимку ІІ
Дід Мороз Киця-Миця з Коломиї
Дід Мороз (лемківський) За що мене люблять
Казка про Діда Мороза та Бабу Завірюху
Подарунок мамі Кряче галка
Снігова баба На лижах
Дзвіночки дзвонять дрібно Зима-Білосніжка
Млин Місяць і зорі
Ясенець Впала ожеледа
Киця і квачик Подертий кожушок
Мої овечки Українка я маленька
Маленькі наші ноги Безконечні казочки
Про кота-воркота Горобина
Працьовита дівчинка На волі
Кицин дім Муравличок
Казочка про крила Зайчик в тернині
Колискова Розмова про сонце
Підростає Юрко у сні Діти й ластівка
Гніздечко Рожанка
Вечір І Пригода в лісі
Киця-Миця й Крілик-Трілик Великий я синочок
Білчині горішки Зайчик і песик
Помічники В гостях у бабусі
Юрко, Жмурко і Хмурко Сунички
Помазок Пробудження
Та Оленка, та маленька Прогулянка
В нашім дворі Два мотильки
Де нам наймиліше Мій дідусь
Літечко пропало Їжачок
Їжачки Котик
Брисько, Гуска і Лисичка Микольцеві пригоди
Кравчиня Маруся Колядка
Розмова з місяцем Тихий вечір
Мама Школярка
Малий школярик Курчатко
Лисиччина штука Мала кравчиня
Маленька Леся Марш українських дітей
Мороз По жолуді
Різдвяно-релігійна лірика
Святий Миколаю Святий Миколай
В ніч Святого Миколая На Святий Вечір
Молитва Юркова мандрівка
Церковця Сон Ганнусі
Колядочка З колядою
Сяє небо удалечі… Боже Дитятко