КИЦЯ – МИЦЯ Й КРІЛИК – ТРІЛИК

Киця-Миця у торбині 

Малюночки несла сині, 

Дірка в торбі, та байдуже! – 

Поспішала Киця дуже.

Киця торби не зашила 

Та й малюнки розгубила. 

Крілик-Трілик-шулавило 

Біг до шевчика по шило.

Позбирав усі малюнки, 

Позбирав усі рисунки. 

Прикрасив він ними хату, 

Ще й зробив собі загату…

– Чи ж то, любий друже Крілю, 

Такий звичай на Поділлю: 

Що знайдете – те вже й ваше? 

Віддавай нам те, що наше!

– Хто ж то, люба Кицю-Мицю, 

Йде на ринок у столицю, 

Йде собі до Коломиї – 

І торбини не зашиє?!

Тільки трошки посварились, 

Та до суду не водились, 

Бо таки, сказати правду, 

То обоє провинились.