Маленька Леся

МАЛЕНЬКА ЛЕСЯ

Маленька, чемненька Леся

Приходить до мене в гостину,

Співає, гуляє, сміється,

Щебече, мов птах, без упину.

Які співанки вона знає,

Які вміє вірші-перлини,

Бо старша сестра любій Лесі

Книжки все читає щоднини.

І хоч іще Леся дитинка,

Шість років їй тільки минає,

Та те, що вона українка,

Віддавна і добре вже знає.

Вже чула про княжу державу,

Про знак наш і рідні прапори,

Про княжу й козацькую славу,

Та знає й про смуток і горе.

І знає, що рідна дітвора

Повинна буть пильна і жвава,

Щоб зникли і смуток, і горе,

Щоб давня вернулася слава.