Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Микольцеві пригоди

МИКОЛЬЦЕВІ ПРИГОДИ

I

Чей то буде радість всім 

І не вийде се на шкоду, 

Як вам, дітки, оповім 

Микольцеву пригоду.

 

Наш Микольцьо звісний тим, 

Що страху не знав нітрішки; 

На пригоди йде, як в дим, 

А на бої – то і …пішки.

 

Раз він вибрався у ліс 

Чи на вовка, чи лисичку, 

Дерев'яний в нього кріс, 

А за спис він має…тичку.

 

Нараз чує, щось шелесть, 

Над потічком між травою… 

Страшний ворог вже і єсть: 

Б'є серденько з непокою.

 

А може їх п'ять чи сім, 

А може їх двісті-триста… 

Може помагає їм 

З пекла сила та нечиста.

 

Кігті певно є у них… 

Може й кливаки та роги… 

Від думок отих страшних 

Аж самі трясуться ноги.

 

Та Микольцьо хлопчик зух, 

Наготовив гостру зброю: 

– Хто там є? Розіб'ю в пух! 

Виходи скоріш до бою!

 

І нахмурив грізно зір, 

Швидко ним довкола водить… 

Незабаром дикий звір 

З-поміж листячка виходить.

 

Вперед мордочка мала, 

Та й одна і друга лапка, 

А вкінці вже і ціла 

Показалась з листя… жабка.

 

II

Чи то казка є така, 

Чи то сон приснився, 

Та про того козака, 

Що з жабкою бився.

 

Та не думайте ви так, 

Що то тільки смішки: 

Микольцуньо наш, козак, 

Не боїться й мишки.

 

Раз в комору він зайшов, 

Заглянув у діжку, 

Та й сирі там знайшов 

Довгохвосту мишку.

 

Думаєте, що кричав 

Або біг до мами? 

Ні, він мишку в полон взяв 

Власними руками.

 

Але й мишка не така. 

За сира кавальчик 

Укусила козака 

В сам мізинний пальчик.

 

А тепер вже упав страх 

На серце козаче – 

Він  об землю мишку бах, 

Та й нищечком плаче.

 

Був би сором скінчивсь 

Отсей бій тяженький, 

Коли б був не пригодивсь 

Товариш вірненький.

 

Котик Мурочко прибіг 

Пімстити обіду – 

Зловив миш погану вмить, 

Щоб не було встиду.

 

По обіді разом йдуть 

Гордо до кімнати, 

Щоб  за подвиг свій і труд 

Похвалу дістати.

 

повернутися до : Вірші Марійки Підгірянки⇒

Додати коментар