Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon На Святий Вечір

НА СВЯТИЙ ВЕЧІР

Чиста кімнатка. Мати прибрала її на свято.

Скатерка біла на столі і квітів так багато,

А з кухні пахне кутя й мід і хліб біленький з печі.

В кутку стоїть вівсяний дід – бо нині Святий Вечір.

 

Сніжок порошить на дворі і сивий сумерк білить.

В кімнатці тихій при вікні Даруся й Юрчик сіли.

І споглядають діти в даль на снігом вкриті гори.

Дарусі ніби чогось жаль і до братчика говорить:

 

 – Сніжок трясе, сніжок трясе біленькії пилини –

Присипав все, присипав все, і гори і долини.

І гай притряс, і луг притряс, і стежечку до хати,

Та як прийде Ісус до нас, щоб нас обдарувати?

 

Ми чемні були рік цілий в час праці чи забави,

Для дітей чемних наш малий Ісусик все ласкавий.

А так хотіла б дуже я гарненьку ляльку мати,

Се доня була би моя, а я їй – добра мати.

 

Юрчик тихесенько сидить – в синіх очах задума.

Дарка на братчика глядить – що се так братчик дума?

І дзвонить, дзвонить в срібний сміх і Юрчика голубить:

 – Ти найпильніший був з усіх, тебе Ісусик любить.

 

Тобі Ісусик дасть усе, що лиш попросиш в Нього.

А братчик каже їй на се:" О , я просив би много!

Я би просив від всіх дітей на нашій Україні,

Щоби зійшов Ісус святий на нашу землю нині.

 

Щоби побачив, як в сльозах вкраїнських дітей много.

Батьки їм гинуть по тюрмах і їсти їм нічого.

Щоби Ісусик перейшов поля наші широкі

І лік подав і лік найшов на рани ті глибокі.

 

Рани від знущань, від кайдан, від куль на битви полі –

І на найглибшу зі всіх ран, на біль, що край в неволі!

Щоби Ісусик плач почув сиріт без батька й мами,

І їх до серця пригорнув маленькими руками.

 

Щоб на Вкраїні почислив всі краплі сліз і крови

І край вже горю назначив, З Вкраїни зняв окови.

І на свобідній вже землі звістив нам свято мира –

За те, за те в моїй душі горить молитва щира".

 

Даруся слуха слова ті і б`є серденько сильно

І кучерики золоті до брата тулить щільно.

І каже тихо: Брате, знай, недобре я зробила.

Забула, що в журбі мій край і ляльки лиш просила.

 

Я ляльку маю ще стару, а радо дам і тую,

В нову суконку уберу, сирітці подарую.

Мені так добре, маю я і мамочку, і татка,

Нова суконочка моя і тепла наша хатка.

 

А кілько то дітей дрібних на нашій Україні

Голодних нині і смутних – не мають хліба нині,

Бо їм батьків, і хліб, і дім недобрі взяли люди,

За них молитви наші шлім і дбаймо, все і всюди.

 

Юрцю, зі мною враз клякай – й молім Христа-Дитину

За сиріт наших, за наш край, за нашу Україну!"

 

повернутися до : Вірші Марійки Підгірянки⇒

Додати коментар