Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 3161 0352
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Піонерське літо

ПІОНЕРСЬКЕ ЛІТО

Пусти мене, мати, в літню пору

У гаї, до сонця, до простору.

Пусти мандрувати,

Край свій пізнавати,

Вітчизну свою неозору.

Зберемося, друзі, рано-вранці,

Поставим намети на полянці,

Поставим палатки – 

Хатка біля хатки

Серед квітів-зілля на полянці.

Вмиватися будем просто в річці,

Пострясаєм роси на травичці.

Роси срібно сяють,

Хвилі шумно грають,

Човенця хитають на водичці.

Ми у човен сядемо щасливі,

Знімем весла в дружньому пориві.

Вітер повіває,

Сонечко сіяє,

У промінні золотіють ниви.

Робочому вклонимося люду,

Попросимо взяти й нас до труду,

Станем помагати

Урожай збирати – 

Радісні й веселі днини будуть.

Потрудившись чесно цілу днину,

У вечірню ми спічнем годину:

Розведем на славу

Ватерку яскраву,

Наша пісня зрине в даль орлину.

Полум`я засяє аж під зорі,

Пісня залунає на просторі,

Гучно, переливно

Гай озветься дивно

І не змовкне довго в дружнім хорі!

Вернемось змужнілі за ту пору

Від повітря, сонця і простору,

Щоби пораділа

Матусенька мила,

Що пустила в табір в літню пору.

 

повернутися до : Вірші Марійки Підгірянки⇒

Додати коментар