Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Дванадцять місяців

ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ

День за днем,

за тижнем тижні —

непомітно лине час.

Різні зміни дивовижні

відбуваються круг нас.

 

От зима, весна та літо,

осінь, потім знов зима…

Сивий час летить над світом,

і кінця йому нема.

 

Кожен місяць, кожну пору

на землі нове вбрання.

Й ми самі не ті, що вчора, —

ми зростаємо щодня.

 

Глянь навколо оком пильним

і побачиш зміни ці.

Ось повільно, неухильно

Йдуть по черзі місяці.

 

СІЧЕНЬ

 

Подивись: з початку року

на землі лежать сніги.

Скрізь, куди сягає око, —

кучугури навкруги.

Вітер снігом б’є в обличчя,

засипає снігом дах.

І ведуть між себе січу

хуртовини у степах.

 

Звір в цю січу попадеться, —

геть тікає ледь живий.

І по праву Січнем зветься

місяць перший, зимовий.

 

Та стрічають Перше січня

дуже радо малюки:

скрізь ялинки новорічні

вже прикрасили гілки.

 

Сяють вогники зірчасті,

й ми бажаємо для всіх

у житті — нового щастя,

в праці — успіхів нових!

 

ЛЮТИЙ

 

Другий місяць зветься Лютий,

а лютує він тому,

що на світі довго бути

не доводиться йому.

 

Хоче Лютий, щоб на світі

панувала вік зима.

Та поволі сонце гріти

починає крадькома.

 

Довші дні, коротші ночі,

гульк — уже й струмок тече!

Лютий враз як зарегоче,

знов морозом припече,

 

та як здійме враз хуртечу

як засипле снігом дах!

Люди добре топлять печі,

щоб не змерзнути в хатах.

 

Та здаля вже крок по кроку

йде весна, веселий час.

І, розгніваний, до строку

Лютий геть тіка від нас.

 

Що ж, ми тільки добрим словом

провести його змогли!

В цьому місяці зимовім

непогано ми жили:

 

на санках спускались з гірки,

з ковзанами йшли на лід,

в школі з нами вже п’ятірки

подружилися як слід.

 

БЕРЕЗЕНЬ

 

Тут надходить третій місяць,

той, що Березнем зовуть.

Ще з-під стріх бурульки висять

і поволі розтають.

 

Восьме березня, звичайно,

пам’ятає кожен сам:

встаньмо вранці й привітаймо

всіх жінок і наших мам.

 

Це ж бо їхнє свято нині,

й по-святковому для них

сонце світить в небі синім

і блищить останній сніг.

 

Ось весна вже зовсім близько.

З гір біжить, шумить потік.

Нам в гаю дає берізка

свій живущий, свіжий сік.

 

А сама берізка біла

березневі бачить сни

й прокидається зраділа,

що діждалася весни.

 

КВІТЕНЬ

 

Весно, весно! Перші квіти

розцвітають на землі.

Сині проліски привітно

зводять вінчики малі.

 

І хоч, може, буде влітку

більше квітів запашних,

та для нас найперша квітка

наймиліша від усіх.

 

Завжди ми її помітим,

з лісу в дім принесемо.

І тому цей місяць Квітнем

по заслузі ми звемо.

 

ТРАВЕНЬ

 

Ось і Травень, ясний Травень

празниково землю вбрав

в одяг свіжий та яскравий

із рясних зелених трав.

 

Перше травня славим здавна —

свято праці і весни.

А за ним — Дев’яте травня,

Перемоги день ясний.

 

В кожнім селищі та місті

стоголосий спів луна.

В травах, квітах, свіжім листі

переможно йде весна.

 

І виходять радо люди

в поле ранньої пори.

На ланах безмежних всюди

вже гуркочуть трактори.

 

А в садочку білим цвітом

вкрилась вишня запашна.

І нарешті з теплим літом

зустрічається весна.

 

ЧЕРВЕНЬ

 

Той, хто бачив, як розкішні

маки вогняно цвітуть,

як в садках дозрілі вишні

аж гілки додолу гнуть,

 

той, хто в пору косовиці

на узліссі поміж трав

соковиті полуниці

в повні кошики збирав,

 

той розкаже сам, напевно,

чом це здавна між людей

на Вкраїні зветься Червнем

перший літній місяць цей.

 

ЛИПЕНЬ

 

А коли розквітнуть липи

посеред твого двора,

значить — це надходить Липень,

найпахучіша пора.

 

Цілий день клопочуть бджоли,

з лип узяток беручи.

Медом пахне все навколо,

матіолою — вночі.

 

Глянь: уже в полях навкружних

починаються жнива.

Дітвора, весела й дружна,

в таборах відпочива,

 

і назавжди теплу згадку

збереже про табори:

про походи, і палатки,

й біля вогнищ вечори.

 

Підставляй під сонце тіло,

не ховайсь від спеки в тінь,

набирайся в Липні сили,

загартуйся й відпочинь!

 

СЕРПЕНЬ

 

Йшли з серпами в поле жниці

у далекій давнині:

вже покошена пшениця,

треба жати ячмені.

 

Сонце жниць пекло нестерпно,

руку муляли серпи.

Клав у копи місяць Серпень

потом зрошені снопи.

 

А тепер в широкім полі

подивися — там і тут

є машин у нас доволі,

щоб полегшить

людський труд.

 

Гуркотять в степах комбайни, —

наших нив не вижне серп!

Тільки місяць урожайний

зветься Серпнем дотепер.

 

ВЕРЕСЕНЬ

 

Ходять хмари в небі синім.

Місяць Вересень прийшов.

Сповнивсь вереском пташиним

тихий затишок дібров.

 

Позлітавшися у зграї,

різне птаство молоде

в крилах сили набирає

і відльоту в вирій жде.

 

Бо пташки дзвінкоголосі

знають — літа вже нема.

Хоч і тепло ще, та осінь

вже підходить жартома.

 

І, набравшись сил за літо,

галасливі, як пташки,

знов ідуть до школи діти

і сідають за книжки.

 

ЖОВТЕНЬ

 

Подивись: на видноколі

мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір

так барвисто покрасив?

 

Ось край річки жовті клени

і берези золоті.

Лиш ялиночки зелені

залишились в самоті.

 

І пишаються дерева

золотим своїм вбранням.

— Це якийсь маляр, напевно,

догодити хоче нам.

 

А маляр цей —

місяць Жовтень —

у відерцях чарівних

жовту фарбу перебовтав

і розбризкує по них.

 

ЛИСТОПАД

 

Вже з дерев злетіло листя,

наступає Листопад.

Сонце ллє над білим світом,

осяває голий сад.

 

Тільки це не літнє сонце,

в ньому вже тепла нема.

І настирливо в віконце

стукотить до нас зима.

 

ГРУДЕНЬ

 

Змерзлим груддям

скрізь і всюди

вкрилось поле і шляхи.

— Це вже Грудень! —

кажуть люди

і вдягають кожухи.

 

І дерева в білий іній

вбрались, як у кожушок.

Річка спить у кризі синій,

і замовкнув спів пташок.

 

Завмирає вся природа.

А у нас кипить життя:

йде робота по заводах,

йдуть у школах заняття.

 

 

* * *

 

В першім класі — урочистий

«День прощання з букварем».

Пригадай, як ти колись-то

був маленьким школярем!..

 

— Нам буквар вже не потрібний! —

гордо кажуть первачки. —

Ми й читаємо несхибно,

ми вже й пишем палички!

 

Дуже добре й погуляти

нам у дні зимові ці:

в нас і лижви, й ґринджолята,

і блискучі ковзанці!

 

Нам мороз не докучає,

не страшний нам сніговій!..

Грудень місяць рік кінчає —

наступає рік новий.

 

* * *

 

Що нас жде в Новому році? —

Дні й весняні, й зимові,

що не день, на кожнім кроці —

відкриття й знання нові.

 

Будуть знов заняття в школі,

любі друзі й вчителі,

і дива, що їх ніколи

не бувало на землі!

 

А як пройдуть в русі вічнім

всі дванадцять місяців, —

знов привіти Новорічні

полетять з усіх кінців.

 

Побажаймо ж добрим людям,

щоб щасливо всі жили

і щоб був по всіх усюдах

мир і спокій на землі!

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

One Response to “Дванадцять місяців”

Додати коментар