Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Гуси лебеді

ГУСИ ЛЕБЕДІ 

Була на світі дівчинка

 і братик Івасьок.

 Пішла гуляти дівчинка

 із братиком в лісок.

 

 Поклала спати братика

 під кущик на траві

 й пішла збирати ягоди

 та квіти лісові.

 

 Летіли гуси-лебеді,

 схопили Іваська

 та й понесли на крилечках

 далеко від ліска.

 

 Аж тут прибігла дівчинка,

 побачила гусей.

 Вони крильми заплескали

 і зникли вже з очей.

 

 Біжить за ними дівчинка,

 а їх ніде нема!

 Лиш на горбочку пічечка

 стоїть собі сама.

 

 — Ой пічечко ріднесенька,

 мені допоможи!

 Де ділись гуси-лебеді,

 як знаєш — розкажи!

 

 — Поїж моїх перепічок,

 тоді я розповім!

 — Та ні, у мого батечка

 я й млинчиків не їм!

 

 Побігла далі дівчинка,—

 нікого навкруги!

 Тече молочна річечка,

 кисільні береги.

 

 — Ой річечко ріднесенька,

 мені допоможи!

 Де ділись гуси-лебеді,

 як знаєш — розкажи!

 

 — Поїж мого киселику,

 тоді я розповім!

 — Та ні, у мого батечка

 і меду я не їм!

 

 Побігла далі дівчинка,—

 попереду лісок.

 Стоїть зелена яблуня,

 біленький поясок.

 

 — Ой яблунько ріднесенька,

 мені допоможи!

 Де ділись гуси-лебеді,

 як знаєш —розкажи!

 

 — Поїж кисленьких яблучок,

 тоді я розповім!

 — Та ні, у мого батечка

 й солодких я не їм!

 

 Побігла далі дівчинка,

 побачила ставок.

 Вода — неначе дзеркало,

 на березі — пісок.

 

 Сидить Івасик, грається

 на березі в піску.

 А білі гуси-лебеді

 купаються в ставку.

 

 Підкралась тихо дівчинка

 до того бережка.

 Схопила вмить Івасика

 та й ходу від ставка!

 

 А гуси це побачили,

 зібрались у загін,

 летять, тріпочуть крилами

 за нею навздогін.

 

 Біжить щодуху дівчинка

 і бачить—у ліску

 стоїть та сама яблуня

 у білім пояску.

 

 — Ой яблунько ріднесенька,

 рятуй мене, рятуй!

 — А ти кисленьких яблучок

 спочатку покуштуй!

 

 Вона вкусила яблучко,—

 яке ж воно смачне!

 Її й сховала яблуня

 під гіллячко рясне.

 

 Побігла далі дівчинка,

 та ще далека путь!

 І знову гуси-лебеді летять,

 не відстають.

 

 От-от впіймають дівчинку

 дзьобаті вороги!

 Аж ось—та сама річечка,

 кисільні береги.

 

 — Ой річечко ріднесенька,

 рятуй мене, рятуй!

 — А ти мого киселику

 спочатку покуштуй!

 

 Вона мерщій киселику

 ковтнула з молочком,—

 її й сховала річечка

 під самим бережком.

 

 Побігла знов, а лебеді

 летять, не відстають.

 От-от накриють крилами,

 дзьобами заклюють!

 

 Ну, хто ж врятує дівчинку,

 від лиха захистить?

 Аж ось та сама пічечка

 край стежечки стоїть.

 

— Ой пічечко ріднесенька,

 рятуй мене, рятуй!

 — А ти моїх перепічок

 спочатку покуштуй!

 

 Тут дівчинці й перепічки

 здались такі смачні!

 Її й сховала пічечка

 на теплім черені.

 

 Як вискочила з пічечки,

 а гуси — знов услід.

 а вже прибігла дівчинка

 додому, до воріт!

 

 Тут бачать гуси-лебеді,

 що вечір вже настав,

 та з тим і повернулися

 на свій далекий став.

 

 А дівчинка із братиком

 спокійно стали жить,

 лихих — остерігатися,

 а з добрими — дружить.

 

 * * *

 Котилось спіле яблучко

 з-під яблуні в ліску,

 котилася перепічка

 із пічки на горбку,

 та ще молочна річечка

 в киселику текла

 і цю хорошу казочку

 мені розповіла.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар