Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Казка колискова

КАЗКА КОЛИСКОВА

Десь на дальнім березі

квіти темно-сині…

Десь на дальнім березі

б’ється сонце-птах…

Спи, мій любий хлопчику,

мій маленький сину! —

Стелеться мережею

казка золота.

 

В тім краю незнаному,

поміж тими квітами,

у норі підземній

жив похмурий кріт.

Сонце він ненавидів,

бо не бачив світла, —

темними очима

він дививсь на світ.

 

Виліз хмуро вдосвіта —

зуби наче пили…

Та до птаха сонного

в темряві підкравсь.

Він сліпий, він думав —

то пташині жили,

й перегриз тенета —

довгі стебла трав.

 

Розірвались пута!

Сонце-птах — на волю!

Сонце-птах — у небо!

Полум’ям в блакить!..

В морі білі зайчики,

хвилі синім колом…

Десь на дальнім березі

кріт злосливий спить.

 

Йде зі сходу ранок,

лине ранок синій.

В блиску передранньому

тане сонце-птах…

Спи, мій любий хлопчику,

мій маленький сину!

Стелиться-мережиться

казка золота.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар