Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Плескачик

ПЛЕСКАЧИК

Якось  каже  дід  бабусі:

—  Розпали  вогонь  в  печі

Та  для  нашої  Ганнусі

Ти  плескачика  спечи.

Замісила  баба  тісто

І  плескачика  спекла,

А  тоді,  щоб  трохи  вистиг,

На  віконце  віднесла.

От  лежить  пухкий  плескачик

На  тарілці  на  вікні,

Золотистий  та  гарячий,

Боки  випнувши  масні.

Десь  ґуля  Ганнуся,  видно,

Не  куштує  плескача.

А  йому  лежать  набридло,

Стриб  з  вікна  —  й  навтікача!

Покотився,  покотився

По  траві,  мов  коліща.

Раптом  зайчик-побігайчик

Зустрічає  плескача.

—  Ну  й  плескачик  золотистий!

Мабуть,  добрий  ти  на  смак?

—  Ні,  мене  не  можна  їсти,

Я  уславлений  співак:

Я  —  плескачик,  Я  гарячий,

Загорілий  в  мене  бік.

І  від  діда,  І  від  баби,

І  від  внучки  Я  утік.

Вирушаю  мандрувати,

Погуляю  досхочу

І  від  тебе,

Від  зайчати,

Зараз,  зараз  утечу!

Покотився,  покотився

По  траві,  мов  коліща.

Раптом  вовк  іде  назустріч,

Зупиняє  плескача.

—  Ой  плескачику  хороший!

Зараз  я  тебе  ковтну!

—  Ні,  не  їж.  Послухай,  прошу,

Як  я  пісню  затягну:

Я  —  плескачик,

Я  гарячий,

Загорілий  в  мене  бік.

Я  від  діда,  баби  й  внучки

І  від  зайчика  утік.

Вирушаю  мандрувати,

Погуляю  досхочу

І  від  тебе,  вовк  зубатий,

Зараз,  зараз  утечу!

Покотився,  покотився

По  траві,  мов  коліща.

Ось  іде  ведмідь  із  лісу,

Зупиняє  плескача.

—  Ну  й  плескачик  запашистий!

Я  б  тебе  охоче  з'їв!

—  Ні,  мене  не  треба  їсти,

От  послухай  краще  спів:

Я  —  плескачик,

Я  гарячий,

Загорілий  в  мене  бік.

Я  від  діда,  баби  й  внучки,

Від  зайчати  й  вовка  втік!

Вирушаю  мандрувати,

Погуляю  досхочу

І  від  тебе,  волохатий,

Зараз,  зараз  утечу!

Покотився,  покотився

По  траві,  мов  коліща.

Враз  як  вистрибне  лисиця

З-під  куща

До  плескача.

—  Ну  й  плескачик!  Що  й  казати!

Запашний  від  тебе  дух…

—  Я  умію  ще  й  співати,

В  мене  —  голос,

В  мене  —  слух!  —

І  почав  співать  плескачик:

—  Я  гарячий,

Я  добрячий,

Загорілий  в  мене  бік.

Я  від  діда,  баби,  внучки,

І  від  вовка,  і  ведмедя,

І  від  зайчика  утік.

І  від  тебе  утечу  я…

А  лисичка  каже  враз:

—  Щось  тебе  я  кепсько  чую,

Заспівай-но  другий  раз!

Ти  співаєш  дуже  дзвінко,

В  тебе  й  справді  голос  є!  —

А  сама  в  цей  час  торбинку

З-під  ялинки  дістає.

Та  хвалько  цього  не  бачить,

Радий  з  успіху  свого.

Тільки  вивів:

—  Я  —  плескачик…  —

А  лисичка  —  хап  його!

І  незчувся,  як  в  торбинці

Опинився  наш  співець!

І  лисичка  по  стежинці

В  ліс  побігла  навпростець.

А  в  ліску  мала  Ганнуся

Недалечко  від  тих  місць

Лісовую  грушу  трусить

І  грушки  солодкі  їсть.

Загорілись  в  лиски  очі,  —

Мабуть,  груші  ті  смачні!

—  Ой,  —  говорить,  —  їсти  хочу!

Дай-но,  дівчинко,  й  мені!  —

Бачить  дівчинка:  лисиця,

Витівниця  лісова!

І  на  спинці  у  торбинці

Щось  ворушиться  й  співа:

—  Я  —  плескачик,

Я  гарячий,

Загорілий  в  мене  бік.

Втік  від  діда,  баби  й  внучки,

Від  лисиці  я  не  втік!..

—  Що  ж,  —  Ганнуся  каже,  —  миттю

Натрушу  тобі  грушок.

Стань-но  ближче  та  під  віття

Підставляй  свій  лантушок!

Розв'язала  лиска  торбу,

А  плескачик  з  неї  —  плиг!

Та  як  кинеться  моторно

Прямо  дівчинці  до  ніг.

—  Ой,  рятуй  мене,  Ганнусю!

Нагулявсь  я  досхочу.

Я  додому  повернуся,

Більш  нізащо  не  втечу!

Засоромлена  лисиця

Заховалась  під  кущем.

А  Ганнуся  до  бабусі

Повернулась  з  плескачем.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар