Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Про півника та курочку і про хитру лисичку

ПРО ПІВНИКА ТА КУРОЧКУ І ПРО ХИТРУ ЛИСИЧКУ

Були собі півник та курочка.
Набридло їм якось дома сидіти,

і пішли вони мандрувати по світу.
Ось ідуть вони зеленим гаєм,

навколо вітрець кущі колихає,

на кущах зеленіє свіже листячко,

а між ним ягідки, як червоне намистечко.
От курочка й каже:

 

— Півник-когутик,
Зламай мені прутик 
З зеленими листками,
З червоними ягідками.

 

Тільки півник хотів зламати,

а з-під кущика зайчик із своєї хати:

— Хто-хто тут ходить по моєму гаю?

Хто-хто мої кущики ламає?

Злякався півник:

 

— Ходім краще далі.

Тут якісь звірі живуть небувалі,

і вуха в них довгі, і самі вони сірі.

Мабуть, це дуже страшні звірі.
Пішли вони далі зеленим гаєм.

Навколо вітрець кущі колихає.

На кущах горішки і зелене листя.

А курочці дуже хочеться їсти.

От вона знов і просить:

 

— Півник-когутик,
Зламай мені прутик,
Де листя зеленіше,
Де горішків рясніше.

 

Тільки намірився півник зламати,

а з дерева білочка із свої і хати:

 

— Хто-хто тут ходить по моєму лісі?

Хто гілля ламає на моєму горісі?
Злякався півник:

 

— Ходім краще далі.

Бачиш, які тут звірі зухвалі.

І вуха в них з китицями, і хвіст пухнастий.

Мабуть, хочуть на нас напасти.
Пішли вони далі зеленим гаєм.

Навколо вітер дерева колихає,

під деревами рясна травичка,

а на деревах листя й смачні кислички.
А курочка вже не може терпіти,

починає півника знову просити:

 

— Півник-когутик,

Зламай мені прутик,

Хоча б невеличкий,

Хоч дві кислички!

 

Насмілився півник, почав ламати.

Аж тут лисичка виходить з хати,

така ласкава, розпушила хвостик:

— Ах, прошу, прошу до мене в гості!

Ось відпочиньте в моїй хатинці —

у мене є тут для вас гостинці,

найкращі яблучка, смачні горішки.

У вас, напевно, стомились ніжки,

бо ви далеко йшли по гаю.

А я давно вже на вас чекаю.
Півник та курочка дуже зраділи:

 

— Ой, які ж тут звірі хороші та милі!

А хитра лисичка міркує собі:
«Це ж мені буде добрий обід».

 

Ось дала вона їм гостинців,

лишила їх у своїй хатинці,

а сама побігла по вовка-сусіду,

щоб запросити його до обіду.
Півник і курочка добре поїли

і відпочили і так звеселіли,

що півник навіть почав співати.
Тут саме зайчик біг мимо хати.

А зайчик насправді був дуже добрий.

— Ти, — каже, — півник, занадто хоробрий.

Хіба ти не знаєш цієї лисиці?

Ось буде тобі за оті кислиці!
А півник та курочка

не ймуть йому віри:

 

— Та тут же такі хороші звірі!

Коли це білочка — плиг та плиг.

І враз у віконце побачила їх.

А білочка теж була зовсім не зла.

— Тікайте, — каже, —

швидше з цього кубла.

Бо ця лисиця страшна та хижа,

вона вас зараз обох заріже.
Тут виглянув півник на подвір'я,

а на подвір'ї — куряче пір'я…

 

— Ой, ой, треба й справді мерщій тікати!

А вже лисиця йде до хати,

і вовк за нею, страшний та хижий.

Іде й радіє, що буде їжа.
Тільки стали вони на поріг,

а півник та курочка в віконце — плиг!

Та під кущами, під деревами,

та рясноцвітними муравами —

мерщій додому! Та ледве встигли!..
А вовк з лисицею бігли, бігли —

та не знайшли під кущами її сліду.
І залишилися без обіду!

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар