Приспівки
ПРИСПІВКИ
1.
Ладки, ладоньки, ладусі,
ой ладусі, ладки!
Де були ви?
У бабусі.
Що їли?
Оладки.
З чим оладки?
Із медком
та з солодким молочком.
А де брали медок?
Діставали у бджілок.
У садку зеленому,
під рясними кленами;
під кленами,
під липами,
Де ягоди розсипані.
Хто розсипав?
Гуси.
Хто збере?
Бабуся.
Хто поїсть?
Дитинка —
Дівчинка Маринка.
2.
Ой чук-чуки,
чуки-на!
Наша доня
чепурна.
В неї на голівці
жовті чорнобривці,
і віночок
з конюшини,
і намисто
із шипшини,
і листок красольки,
наче парасолька,
і широкий
лопушок,
мов зелений
фартушок!
3.
Люлі, люлі, люлі,
прилетіли гулі,
гулі,
гулі,
голуби,
сірі,
білі
та рябі.
Поскладали
гулі крильця,
посідали
всі на бильця,
стали думать,
міркувать:
що Маринці
дарувать?
Дарували
черевички,
щоб ходити
до кринички,
щоб у ніжки-ходунці
не кололи камінці.
Дарували їй
хустинку,
щоб пов'язувать
маринку,
щоб гаряче сонечко
не палило донечку.
Дарували їй
перинку —
укладати спать
маринку,
щоб дівчатко – золотко
спало тихо й солодко…
Спить у ліжечку дитина.
Тихі сни до неї линуть
через балки та горби,
наче білі голуби.