Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Рукавичка

РУКАВИЧКА

По  ялинку  внучка  з  дідом

Йшли  по  лісі  навмання.

А  за  ними  бігло  слідом

Довговухе  цуценя.

Задивилась,  мабуть,  внучка

На  ялинку,  на  сосну

І  зронила  якось  з  ручки

Рукавичку  хутряну.

Рукавичка  невеличка

На  снігу  собі  лежить.

Раптом  мишка  тишком-нишком

З  нірки  вилізла  й  біжить.

—  Ну  й  хатинка!  Ну  й  дивинка!

Відгукнися  —  хто  тут  є?  —

Тільки  голосу  з  хатинки

Щось  ніхто  не  подає.

Влізла  мишка  в  рукавичку

І  сама  в  ній  стала  жить.

Раптом  зайчик-побігайчик

З-під  ялиночки  біжить.

—  Ну  й  хатинка!  Ну  й  дивинка!

Відгукнися  —  хто  тут  є?  —

Чує  зайчик  —  із  хатинки

Хтось  там  голос  подає:

—  Є  тут  мишка-гострозубка.

Ну,  а  ти  хто?  Що  за  гість?

—  А  я  зайчик-побігайчик,

Довгі  вуха,  куций  хвіст!

Вліз  і  зайчик  в  рукавичку,

Стали  вдвох  у  хатці  жить.

Раптом  білка  —  стриб  із  гілки!

Та  по  стежечці  біжить.

—  Ну  й  хатинка!  Ну  й  дивинка!

Відгукнися  —  хто  тут  є?  —

Чує  білочка  —  з  хатинки

Хтось  там  голос  подає:

—  Є  тут  мишка-гострозубка,

Є  тут  зайчик  —  куций  хвіст!

—  А  я  білка  —  тепла  шубка,

Невеличка  я  на  зріст!

Влізла  й  білка  в  рукавичку,

Стали  втрьох  у  хатці  жить.

Глядь,  поглядь,  аж  ось  лисичка

Попід  соснами  біжить.

—  Ну  й  хатинка!  Ну  й  дивинка!

Відгукнися  —  хто  тут  є?  —

Чує  лиска  —  із  хатинки

Хтось  там  голос  подає:

—  Є  тут  мишка-гострозубка,

Є  тут  зайчик  —  куций  хвіст,

Є  тут  білка  —  тепла  шубка.

Ну,  а  ти  хто?  Що  за  гість?

—  Хто  ж  не  зна  мене,  лисичку,

І  вигадливу,й  метку?  —

Влізла  й  лиска  в  рукавичку,

Примостилась  у  кутку.

Ще  й  кабан  прибіг  ікластий,

І  куниця,  й  їжачок.

Тут  і  голці  ніде  впасти!

Скільки  сміху  й  балачок!

Рукавичка  невеличка

На  снігу  собі  лежить.

А  з  барлогу  на  дорогу

Вийшов  заспаний  ведмідь.

—  Що  за  зборище  зібралось?

Що  за  хата?  Хто  тут  є?

Хто  здіймає  сміх  та  галас,

Зовсім  спати  не  дає?

—  Є  тут  мишка-гострозубка,

Є  тут  зайчик  —  куций  хвіст,

Є  тут  білка  —  тепла  шубка,

Що  малесенька  на  зріст.

Ще  й  лисиця  є,  сестриця,

І  вигадлива,  й  метка,

Є  кабан,  їжак,  куниця.

Ну,  а  хто  це  нас  ляка?

—  Я  ведмідь,  я  хочу  спати,

Сміху-жартів  не  люблю!

Сяду  я  на  вашу  хату,

Всіх  вас  разом  роздавлю!

Злий  ведмідь  гарчить,  лютує,

Ломить  всі  кущі  підряд.

Що  робити?!  Хто  врятує

Переляканих  звірят?!..

А  тим  часом  дід  та  внучка

Вже  ялинку  принесли.

Так  у  внучки  змерзла  ручка,

Що  аж  зашпори  зайшли.

—  Рукавичка  де  ж  поділась?

Загубила!..  Ай-ай-ай!

Побіжи,  мій  песик  милий,

Рукавичку  відшукай!

Песик  дівчинку  послухав,

Хвіст  —  угору,  в  землю  —  ніс,

І  примчався  скільки  духу

На  те  саме  місце  в  ліс.

Рукавичка,  як  живая,

Ходить  ходором,  тремтить.

А  до  неї  підступає

Розлютований  ведмідь.

Як  загавкав  пес  на  нього  —

Аж  ведмідь  оторопів,

Зразу  втік  і  до  барлога

Причвалав  і  захропів.

Тут  звірята  всі  зраділи,

Стали  песика  хвалить,

Що  прогнав  ведмедя  сміло,

Не  злякався  ні  на  мить.

Каже  песик:  —  Дуже  прошу

Інше  мешкання  знайти.

Треба  дівчинці  хорошій

Рукавичку  віднести.

—  А  хіба  ж  це  рукавичка?!  —

Загукали  всі.  —  Невже?!

В  нас  нема  такої  звички

Забирать  собі  чуже!

Всі  ми  підемо  з  тобою

Рукавичку  повернуть!  —

І  веселою  юрбою

Звірі  вирушили  в  путь.

До  дівчатка  за  хвилинку

Рукавичку  віднесли,

І  всі  разом  круг  ялинки

Танцювати  почали.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒ 

Додати коментар