Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon У дрімучих лісах

У ДРІМУЧИХ ЛІСАХ

В країні нашій є місця,

лісами густо вкриті.

А є місця, де й деревця

навколо не зустріти.

 

Ось подивись: цей край — Сибір.

Одягнений у хвою,

шумить дрімучий темний бір,

що зветься тут тайгою.

 

Колись було: самі вовки

та білки прудконогі

крізь хащі дикі напрямки

блукали без дороги.

 

А люди тут жили завжди

у скруті безнастанній

і йшли сюди лише з біди,

в неволю, на заслання…

 

Але великий, вільний шлях

проліг в найдальші далі.

І от знайшлися в цих місцях

багатства небувалі:

 

і хутра, й будівельний ліс,

і золото блискуче,

вугілля й нафта теж знайшлись

у цій тайзі дрімучій.

 

Зросли заводи та міста

і відступили хащі…

Не той Сибір, тайга не та, —

і людям жити краще!

 

* * *

Із лісу слушної пори,

як тільки води скреснуть,

пливуть соснові стовбури

по ріках кожну весну.

 

І ось, відбувши довгий шлях

в бурхливих водах повних,

лежить і сохне в штабелях

деревина коштовна.

 

Вона з лісів, з бурхливих вод

в дорогу піде знову.

Стоїть на березі завод,

до праці все готове.

 

Шумить навколо темний бір,

немовби вимовляє:

— Поглянь лише, який папір

завод цей виробляє!

 

Так, дерева з-під гострих пил

лягли в лісах немарно:

з них роблять зошити для шкіл,

книжки, що є в книгарні,

 

газети, карти, малюнки,

мій змій, що ген літає,

і ці книжкові сторінки,

що зараз я гортаю.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар