Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Вовк і козлята

ВОВК І КОЗЛЯТА

До  козиної  до  хати

З  лісу  стежечка  веде.

В  хаті  маму  ждуть  козлята,

А  коза  із  лісу  йде.

Ясне  сонечко  заходить,

В  небі  місяць  блискотить.

До  воріт  коза  підходить,

У  ворота  стукотить:

—  Відчиніться,  відімкніться!

Ваша  матінка  прийшла,

Ваша  матінка  із  лісу

Молочка  вам  принесла!

Відчиняють  їй  козлята,

З  ними  вірний  пес  Рябко.

І  заходять  всі  до  хати

Пити  свіже  молоко.

Якось  сірий  вовк  підслухав,

Що  коза  пішла  у  ліс,

До  воріт  прибіг  щодуху,

Під  ворота  сунув  ніс.

«Зараз,  —  думає,  —  козляток

Проковтну  одним  ковтком!»

І  почав  він  промовляти

Ніжним-ніжним  голоском:

—  Відчиняйте,  козенята,

Я  несу  вам  молока!

—  Чуєм,  чуєм,  це  не  мати  —

В  неї  пісня  не  така!

Тут  один  цапок  сміливий

Нишком  глянув  через  пліт,

Бачить  —  вовк  страшний,  жахливий

Причаївсь  біля  воріт.

Сірий  вовк  цапка  не  бачить,

Витягає  гострий  ніж

І  гукає  нетерпляче:

—  Відчиняйте-но  скоріш!

А  козлята:  —  Ми  не  проти!  —

Не  злякались  хижака!

Відімкнули  враз  ворота

Та  як  випустять  Рябка!

Вовк,  побачивши  собаку,

Підібгав  лякливо  хвіст,

Відстрибнув  —  та  з  переляку

Як  бебехнеться  під  міст!

Саме  йде  тут  з  лісу  мати,

Молока  малим  несе.

А  назустріч  їй  козлята

Та  й  розказують  про  все.

Почала  коза  радіти:

—  Ну  й  Рябко  наш  молодець!

Ну  й  розумні  в  мене  діти!  —

Тут  і  казочці  кінець.

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар