Шановні відвідувачі!

Наш проект потребує допомоги, будемо раді Вашій підтримці:
(Приват Банк)
5168 7427 0439 9173
Семенець Роман.
З повагою: Адміністрація сайту.

Print Friendly and PDF

postheadericon Вже не так далеко до Місяця…

ВЖЕ НЕ ТАК ДАЛЕКО ДО МІСЯЦЯ…

Тим часом Місяць на все те

дививсь, всміхавсь планетам.

«До мене не долетите,—

немовби думав,— де там!

 

На поверхні моїй повік

не побувать нікому.

Недаром лиш один мій бік

вам, на Землі, знайомий!»

 

Нехай не кепкував би з нас

супутник наш блискучий!

Одного дня на нього враз

радянський вимпел влучив.

 

Та ще й ракета в цей же рік

навколо облітала,

і що таке той другий бік —

усім відомо стало.

 

А ще минуло кілька літ —

і вже не в казці зовсім

уздовж і вшир місяцехід

по Місяцю пройшовся!

 

Ми й до планет дійдем колись

безкрайнім перегоном…

От Марс у небі,— подивись,—

блищить вогнем червоним,

 

блищить собі й не знає він,

що десь-то люди вправні

за тисячі й мільйони гін

його вивчають здавна.

 

Чи він зрадіє новині?—

Та хоч радій, хоч хмарся,—

а вже супутники штучні

летять від нас до Марса!..

 

повернутися до: Вірші Наталі Забілої⇒

Додати коментар